Читати книжки он-лайн » Дитячі книги 🧒📖🌈 » Хлопчик, який вдивляється в темряву, Олена Скуловатова

Читати книгу - "Хлопчик, який вдивляється в темряву, Олена Скуловатова"

31
0
В повній версії книги "Хлопчик, який вдивляється в темряву" від автора Олена Скуловатова, яка відноситься до жанру "Дитячі книги 🧒📖🌈", можна безкоштовно читати на порталі українських книг. Наш сайт ekniga.club надає можливість читати повні версії книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно. Ви можете завантажити книги у форматах PDF, EPUB, FB2 на свій гаджет.
На порталі "ekniga.club", що є бібліотекою українських письменників, можна знайти книгу «Хлопчик, який вдивляється в темряву, Олена Скуловатова» від автора - Олена Скуловатова, яку можна читати онлайн безкоштовно на вашому гаджеті. Ця книга є найбільш популярною серед сучасних читачів у жанрі та займає лідируючі позиції в категорії "Дитячі книги 🧒📖🌈" серед усієї колекції творів (книг).
Поділитися книгою "Хлопчик, який вдивляється в темряву, Олена Скуловатова" з друзями в соціальних мережах: 
Eknigi.club - це сайт, який надає можливість безкоштовно насолоджуватися книгами сучасних українських авторів в онлайн режимі. На сайті ви знайдете різноманітну колекцію популярних творів, які захоплюють читачів своєю тематикою, стилем письма та глибиною змісту. Ці книги можуть бути цікаві як для україномовних, так і для іноземців, які вивчають українську мову. Більшість книг на Eknigi.club доступні для завантаження у форматах PDF, EPUB, FB2, що робить читання книг зручним та доступним на будь-якому гаджеті.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити

Маленька Яринка жила з мамою та татом в новій трикімнатній квартирі. Дівчинці подобався світлий інтер'єр та сонечко, що заглядало у вікна. Але ввечері, коли приходив час лягати спати, маленька сумувала.

Раніше вони жили в гуртожитку, спали втрьох на розкладному дивані й вона звикла тулитися до теплої маминої спини. Тепер мала власну кімнату. Там було багато повітря та місця для ігор, проте, вночі, залишаючись наодинці, Яринка думала про страхи.

Щойно світло згасало, великий плюшевий ведмідь перетворювався на монстра з ртутними очима, ляльки на скелети, а за шторами ховалися привиди. Яринка залазила під ковдру й лежала так всю ніч.

***

Одного разу мама, як завжди, почитала Яринці казочку, прочинила двері балкону, щоб було не спекотно спати й побажавши: «На добраніч», − вийшла вимкнувши світло. Дівчинка хотіла швидко сховатися під ковдру з головою, коли раптом почула дивний звук. Він не лякав її, навпроти зачаровував мелодією. Вона прислухалася. Хтось грав не сопілці. Яринка сіла на ліжку, спустивши ніжки додолу, тоді скочила й пішла на балкон.

Підійшовши до поруччя, побачила, що на сусідньому балконі стоїть хлопчик. Яринка заслухалась, такою дивовижною була його гра. Коли мелодія стихла, дівчинка почала плескати в долоньки. Вона хотіла винагородити музиканта.

− Привіт. Ти чого ще не спиш? − звернувся до неї хлопчик.

− Я почула твою музику й прийшла. А сам, чого ще не в ліжку?

− Вдивляюся в темряву.

− Що робиш?

− Колись, коли я був маленьким, як ти, то дуже боявся залишатися вночі у кімнаті один. − Яринка подумала, що він не набагато старший, але промовчала, бо сама ж щойно боялася. − Мені скрізь ввижалися страхи. Одного разу я втомився боятися й вирішив поглянути на них. Мені було дуже моторошно, але я розплющив очі та зробив це.

В моїй кімнаті стояв великий іграшковий кінь. Вночі він перетворювався на людожера. Кінь став першим, на кого я поглянув скрізь темряву. Дивився до тих пір, аж поки людожер знову не перетворився на коника. Тоді встав з ліжка і зазирнув під нього. Завжди боявся, що там хтось живе, але коли придивився, виявилось, що нікого там немає.

Так робив з кожним предметом, який мене лякав. Коли в кімнаті не лишилося страхів, я вийшов надвір, ми тоді жили в приватному будинку, тож я мав для дослідження чималу площу. Поступово, день за днем, я вдивлявся в темряву. І, знаєш, одного разу відчув, що страхів не залишилося, натомість темрява дарує мені чудові образи. З того часу я вдивляюся в неї, щоб побачити цікаві історії про інші світи, загадкових істот та веселі пригоди. Якщо не будеш боятися, то розповім тобі якось.

− Я нічого не боюся. Тепер теж вдивлятимусь в темряву, як ти. Розкажи історію, будь ласка, − Яринка сіла на плетене крісло, що стояло на балконі та підтягнула ніжки, а хлопчик перехилився зі свого балкону, щоб вона краще його чула.

− Я розповім тобі про піратів та таємничі острови, а потім ти підеш спати й вже ніколи не бачитимеш страхів, а лишень чарівні історії. Домовилися?

− Так.

З того часу в Яринки з'явилася таємниця − темрява приховує багато цікавих речей, тож варто подолати страхи та вдивитися в неї.

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Хлопчик, який вдивляється в темряву, Олена Скуловатова», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Хлопчик, який вдивляється в темряву, Олена Скуловатова"