Читати книгу - "Останній листочок, Олена Скуловатова"
- Жанр: Дитячі книги 🧒📖🌈
- Автор: Олена Скуловатова
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
На березі тихої річки, що несла свої води до Чорного моря, ріс дуб. Він мав товстий стовбур, густу крону і був улюбленцем навколишніх дітлахів, які залазили на віти та сиділи бовтаючи ногами. Маленька Яринка час від часу приходила до старого дубу зі своїм другом Лесиком. Хлопчик був старшим за неї на три роки, й вона дуже любила з ним гратися. Діти вилазили на дерево і Лесик розповідав чарівні історії. Крім Яринки, ті оповідки слухав листочок, що висів над гілкою, яку уподобали дітлахи.
Листочок мріяв про далекі краї, небувалі пригоди, але найбільше йому хотілося побачити море про яке так захопливо розповідав хлопчик.
***
Прийшла осінь. Листя на дубі стало кольоровим. Один за одним сипалися листочки, лишень, наш малюк міцно тримався за материнську гілку. Йому було дуже страшно падати ниць.
Почалися перші приморозки. Дні ставали коротшими, ночі довшими, а малюк все висів. Одного разу налетів шквальний вітер. Він розгойдував дерево, підіймав опале листя та розбурхував річку. Розбишака зірвав листочка, покрутив його та кинув на воду, а стрімка течія понесла вперед.
***
Спершу малюк нічого не розумів, але поступово заспокоївся та озирнувся довкола. Він бачив незнайомі пейзажі, села, мости, людей, човни… «Я ж тепер корабель!» − зрадів листочок. Він гордо вигнув черешок та віддався течії, яка стрімко понесла його вперед. Листочок не сумував за гілкою, бо розумів, що зрештою відірвавшись від неї зможе побачити світ, про який так багато чув від дітей.
Одного разу він зачепився за колоду, яка стирчала з води. Кілька днів відпочивав на одному місці, згадував своє життя на дереві й навіть почав думати, що, можливо, варто залишитися, та за кілька днів засумував й попрямував далі.
***
Пропливаючи повз ліс, листочок побачив, що маленький жовтий метелик потрапив у порив вітру та опинився на середині річки. Його кидало в різні боки й листочок зрозумів, що бідоласі потрібна допомога. Він змінив курс так, щоб підхопити метелика в момент падіння.
Йому вдалося врятувати бідолаху, і він обережно підплив до берега й залишив метелика в безпеці.
За час свого плавання листочок з жовтого перетворився в темно-коричневий. Він навчився ловити пориви вітру та вибудовувати траєкторію руху.
***
Зрештою річка винесла листочок в море. Він відразу здогадався, що це воно. Вода стала солоною та безмежною. Щасливий листок гойдався на хвилях та пірнав у морську піну.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Останній листочок, Олена Скуловатова», після закриття браузера.