Читати книжки он-лайн » Дитячі книги 🧒📖🌈 » Як звірята дощику раділи, Ольга Зубер

Читати книгу - "Як звірята дощику раділи, Ольга Зубер"

35
0
В повній версії книги "Як звірята дощику раділи" від автора Ольга Зубер, яка відноситься до жанру "Дитячі книги 🧒📖🌈", можна безкоштовно читати на порталі українських книг. Наш сайт ekniga.club надає можливість читати повні версії книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно. Ви можете завантажити книги у форматах PDF, EPUB, FB2 на свій гаджет.
На порталі "ekniga.club", що є бібліотекою українських письменників, можна знайти книгу «Як звірята дощику раділи, Ольга Зубер» від автора - Ольга Зубер, яку можна читати онлайн безкоштовно на вашому гаджеті. Ця книга є найбільш популярною серед сучасних читачів у жанрі та займає лідируючі позиції в категорії "Дитячі книги 🧒📖🌈" серед усієї колекції творів (книг).
Поділитися книгою "Як звірята дощику раділи, Ольга Зубер" з друзями в соціальних мережах: 
Eknigi.club - це сайт, який надає можливість безкоштовно насолоджуватися книгами сучасних українських авторів в онлайн режимі. На сайті ви знайдете різноманітну колекцію популярних творів, які захоплюють читачів своєю тематикою, стилем письма та глибиною змісту. Ці книги можуть бути цікаві як для україномовних, так і для іноземців, які вивчають українську мову. Більшість книг на Eknigi.club доступні для завантаження у форматах PDF, EPUB, FB2, що робить читання книг зручним та доступним на будь-якому гаджеті.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити

Одного разу гуляв Борсучок на лісовій галявині. Аж раптом почав дощик накрапати. Засмутився Борсучок і пішов у хатину. Коли це чує, сміх надворі. Вийшов, дивиться. А то жабеня по калюжі стрибає й сміється.

– А що ти робиш? – питає Борсучок.

– Дощику радію!

– А чому?

– А тому, що можна по калюжах плигати!

– Та хіба ж дощику хто радіє? – здивувався Борсучок.

– Та всі радіють! Піди подивись!

От, Борсучок вирішив перевірити, чи ще хтось у лісі радіє дощику.

Аж дивиться – Зайчик. Лапки вгору тягне, сміється.

– А ти що, Зайчику, дощику радієш? – питає Борсучок.

– Аякже?!

– А чому?

– А тому, що можна шубку вимити. Буде вона в мене чистенька й блискуча.

Пішов Борсучок далі. Чує, в хатині Лисичка співає. Зайшов до неї Борсучок, та й питає:

– А ти, Лисичко, що, дощику радієш?

– Звісно!

– А чому?

– А тому, що квіточки мої швидше зійдуть. Гарно буде біля моєї хатинки!

– І справді! – погодився Борсучок та й пішов далі.

Бачить, Їжачкова хатинка. Зайшов, питає:

– А ти, Їжачку, також дощику радієш?

– А то як же?

– А чому?

– А тому, що можна цілий день книжки читати!

Пішов Борсучок далі. Коли це чує, хтось під кущиком плаче. Аж то Мишка.

– А ти, Мишко, що, дощику не радієш?

– Де там! Ні погуляти, ні повеселитися! – рюмсає Мишка.

– Та ти що! Навпаки! Дощик – це ж те, що треба для веселощів! Коли йде дощик, можна і шубку вимити, і книжечки почитати! А ліс який стане гарний після дощику! А головне, можна по калюжах поплигати!

– І справді! А я було засмутилася! – погодилася Мишка.

– А давай разом веселитися! – запропонував Борсучок.

І почали вони під дощиком вистрибувати, а потім ще й підтанцьовувати! Одними словом, навіть, сам дощик не сподівався, що в лісі буде так весело!

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Як звірята дощику раділи, Ольга Зубер», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Як звірята дощику раділи, Ольга Зубер"