Читати книжки он-лайн » Дитячі книги 🧒📖🌈 » Дроворуб, турецька казка

Читати книгу - "Дроворуб, турецька казка"

30
0
В повній версії книги "Дроворуб" від автора турецька казка, яка відноситься до жанру "Дитячі книги 🧒📖🌈", можна безкоштовно читати на порталі українських книг. Наш сайт ekniga.club надає можливість читати повні версії книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно. Ви можете завантажити книги у форматах PDF, EPUB, FB2 на свій гаджет.
На порталі "ekniga.club", що є бібліотекою українських письменників, можна знайти книгу «Дроворуб, турецька казка» від автора - турецька казка, яку можна читати онлайн безкоштовно на вашому гаджеті. Ця книга є найбільш популярною серед сучасних читачів у жанрі та займає лідируючі позиції в категорії "Дитячі книги 🧒📖🌈" серед усієї колекції творів (книг).
Поділитися книгою "Дроворуб, турецька казка" з друзями в соціальних мережах: 
Eknigi.club - це сайт, який надає можливість безкоштовно насолоджуватися книгами сучасних українських авторів в онлайн режимі. На сайті ви знайдете різноманітну колекцію популярних творів, які захоплюють читачів своєю тематикою, стилем письма та глибиною змісту. Ці книги можуть бути цікаві як для україномовних, так і для іноземців, які вивчають українську мову. Більшість книг на Eknigi.club доступні для завантаження у форматах PDF, EPUB, FB2, що робить читання книг зручним та доступним на будь-якому гаджеті.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити

Був собі дроворуб та й мав жінку. Щоднини ходив він до лісу дрова рубати. А надвечір, повертаючись додому, продавав дрова й купував хліба та до хліба, щоб було з чого дружині вечерю зварити. А повечерявши, починали співати, грати й танцювати, примовляючи: «Піш-поф, піш-поф!»Аж це падишах видав наказ, аби ніхто не запалював свічок уночі. От і не запалює ніхто вогню, тільки дроворубові байдуже: танцює та веселиться.

Якось опівночі вийшов падишах з палацу та й підійшов випадково до дроворубової садиби. Зирк – а в хаті світло, галас, співи й танці. Казна-що та й годі! Падишах зробив на дверях позначку й пішов.

А на другий день падишах посилає дроворубові коня, одяг і наказує слугам привезти його в палац. Пішли слуги падишаха до дроворубової хати, постукали у двері та й питають, де господар, а жінка каже, що чоловік у лісі дрова рубає. Тоді подалися падишахові люди до лісу, привели дроворуба додому, переодягли в новий одяг, посадили на коня та й везуть до падишаха.

їде дроворуб, а старці вилаштувалися по обидва боки шляху та й просять грошей. Поліз дроворуб у кишеню, а там порожньо. Отож їде та й приказує:

– Як їхатиму назад, як їхатиму назад!

Привезли його до палацу, й заходить дроворуб до самісінького падишаха. Той і питає дроворуба, що він робить, з чого живе. Розказує дроворуб усе як є. Сподобався дроворуб падишахові, ото й призначає він його старшим вартівничим на воротах, ще й гарну шаблю дарує.

Їде дроворуб назад, а жебраки знову просять у нього милостиню. Тільки ж падишах йому й шага не дав!

– Мені нема – і вам катма! Мені нема – і вам катма! – примовляє він, повертаючи голову то праворуч, то ліворуч.

Приїхав додому, а в хаті й крихти немає. Сидять дроворуб із жінкою голодні. – Що ж його тепер робити?– бідкається чоловік.– Адже стало не краще. Грошей немає й шага!

– А ти, чоловіченьку, віднеси свою шаблюку до крамаря та візьми за неї чогось на обід.

Почвалав дроворуб до крамаря, віддав йому шаблю, взяв якоїсь готової їжі та й повертається до хати. А тоді, вже підвечерявши, знову заходилися дроворуб із жінкою співати й пританцьовувати. У піхви ж засунув шаблю, зроблену з дерева.

Але ж усі ті витівки бачив падишахів служник та й розповів усе вранці. Надумався падишах покарати дроворуба.

А треба сказати, що в ті далекі часи, коли комусь давали нову посаду, той повинен був відрубати голову котромусь із злочинців.

Наказав падишах своїм людям зібратися докупи, а сам посилає, аби привели дроворуба. Той одягнувся, сів на коня та й приїхав до палацу. Падишах загадав, аби привели злочинця, а тоді й каже дроворубові:

– Тобі я дав нову посаду – старшого вартівничого на воротах. Відрубай же голову цьому злочинцеві.

Але шабля в дроворуба дерев’яна! Що ж йому робити?

– О аллах! Коли цей чоловік не має гріха, хай моя шабля стане дерев’яною! Та коли він чинив зло, хай відрубає йому голову!– вигукнув дроворуб і вихопив шаблю.

Дивляться люди, аж шабля дерев’яна. Тоді дроворуб і каже падишахові:

– Бачите, ясновельможний пане, що цей чоловік гріха не має.

А падишах хоч і знав, що зробив дроворуб із шаблею, лишився задоволений його кмітливістю. Подарував падишах дроворубові новий будинок, дав багато грошей і зробив його своїм улюбленим слугою.

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дроворуб, турецька казка», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Дроворуб, турецька казка"