Читати книгу - "Людина, ведмідь та лисиця, болгарська казка"
- Жанр: Дитячі книги 🧒📖🌈
- Автор: болгарська казка
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Один чоловік пішов у ліс орати.
Аж назустріч йому іде ведмідь.
– Слухай, приятелю, нумо разом орати!
– Гаразд, – відказав чоловік, – тільки як я випряжу одного вола, щоб він попасся, то впряжу тебе!
Ведмідь погодився.
Орали, орали, зорали поле.
– Посіємо пшеницю! – сказав ведмідь.
Посіяли. Стеріг пшеницю ведмідь, стеріг увесь час, поки вона росла й стигла. А тоді прийшов чоловік жати і спитав ведмедя:
– Як будемо ділити? Кому вершки – тобі чи мені?
– Мені корінці, тобі – вершки, – відповів ведмідь.
Зжали пшеницю, обмолотили, розділили – чоловікові зерно, а ведмедю – солома!
– Ну, приятелю, ти мене обдурив! Посадимо тепер картоплю! Посадили картоплю. Ростили, підпушували її – один раз, другий. Гарна виросла картопля. Ведмідь сказав:
– Тепер мені вершки, тобі – корінці!
Чоловік погодився. Викопали картоплю, він забрав її, а ведмедю лишилось сухе картопляне бадилля.
– Ти знов обдурив мене, – заревів ведмідь. – Я тебе з’їм!
А бігла мимо лисиця, почула ту розмову і сказала:
– Чоловіче, не бійся, я тебе врятую!
Вибігла на горбок і загукала звідти:
– Чоловіче-е-е, а є коло тебе ведмеді, вовки?
Ведмідь злякався та й просить чоловіка:
– Ти кажи: «Нема, нема!»
Той і відповів:
– Нема, нема!
– А що то біля тебе – чи не пень?
Ведмідь просить:
– Кажи: «Пень, пень!»
І той відповів:
– Пень, пень!
– Чоловіче, а є в тебе мішок? – питає лисиця.
Він сказав:
– Є, є!
– Ану вкинь у мішок того пня!
– Вкинь мене, чоловіче, в мішок, – сказав ведмідь.
– Чоловіче, а мотузка в тебе є?
– Є, є!
– То зав’яжи мішок!
– Зав’яжи, чоловіче, мішок, – повторив ведмідь.
– Чоловіче, а в тебе є палиця?
– Є, є!
– То вдар його палицею по голові – бий, скільки сили стане!
Схопив чоловік палицю та ну молотити по мішку. Бив, бив, аж поки
ведмідь здох. Тоді лисиця підійшла до чоловіка й питає:
– Чоловіче, а що ти мені даси за те, що я врятувала тебе від ведмедя?
– Дам тобі дві курки.
Попросив її зачекати, пішов сам у кущі, кинув у торбу двох собак, зав’язав, а тоді вернувся до лисиці й сказав:
– Іди туди, он за той горбок і там розв’яжи торбу, а то ще набіжать собаки, проженуть тебе і курей поїдять.
Пішла лисиця за горбок, розв’язала торбу, собаки вискочили й роздерли її.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Людина, ведмідь та лисиця, болгарська казка», після закриття браузера.
