Читати книжки он-лайн » Дитячі книги 🧒📖🌈 » Невдячний віслюк, кубинська казка

Читати книгу - "Невдячний віслюк, кубинська казка"

46
0
В повній версії книги "Невдячний віслюк" від автора кубинська казка, яка відноситься до жанру "Дитячі книги 🧒📖🌈", можна безкоштовно читати на порталі українських книг. Наш сайт ekniga.club надає можливість читати повні версії книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно. Ви можете завантажити книги у форматах PDF, EPUB, FB2 на свій гаджет.
На порталі "ekniga.club", що є бібліотекою українських письменників, можна знайти книгу «Невдячний віслюк, кубинська казка» від автора - кубинська казка, яку можна читати онлайн безкоштовно на вашому гаджеті. Ця книга є найбільш популярною серед сучасних читачів у жанрі та займає лідируючі позиції в категорії "Дитячі книги 🧒📖🌈" серед усієї колекції творів (книг).
Поділитися книгою "Невдячний віслюк, кубинська казка" з друзями в соціальних мережах: 
Eknigi.club - це сайт, який надає можливість безкоштовно насолоджуватися книгами сучасних українських авторів в онлайн режимі. На сайті ви знайдете різноманітну колекцію популярних творів, які захоплюють читачів своєю тематикою, стилем письма та глибиною змісту. Ці книги можуть бути цікаві як для україномовних, так і для іноземців, які вивчають українську мову. Більшість книг на Eknigi.club доступні для завантаження у форматах PDF, EPUB, FB2, що робить читання книг зручним та доступним на будь-якому гаджеті.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити

У звірів почався страшний голод. Тож слон вирушив у світ шукати харчу, і по дорозі до нього приєдналося багато інших звірів. Коли вони зустріли віслюка, той спитав у них:

– Куди йдете?

Слон відповів:

– Шукати поживи.

Він не хотів брати з собою віслюка. Але віслюк усе одно поплентався за ним. Та коли їм довелося перебиратися через огорожу, у віслюка це вийшло найкраще. Тоді слон сказав:

– Хай тепер віслюк іде попереду.

Але коли вони підійшли до ще однієї огорожі, яку віслюк мав перестрибнути перший, він мовив:

Що, коли я ненароком повалю цю огорожу?

Тоді звірі вирішили, що віслюк невдячний, покинули його самого й пішли далі. Але віслюк знову поплентав за ними.

Нарешті вони вийшли в савану, і слон сказав:

– Тут і заночуємо.

Коли ледачий віслюк заснув, звірі знову рушили в дорогу. Попереду йшов слон. Натрапивши на кукурудзяне поле, вони наїлися донесхочу, повернулися назад, полягали біля віслюка й стали ремигати.

Віслюк почув це й спитав:

– Що це ви їли?

– Каміння,– відповів слон.

Тоді віслюк сказав:

– Що ж, буду і я їсти каміння.

Він став їсти каміння, але не зміг його пережувати і поламав собі зуби.

Лишився віслюк голодний.

Наступної ночі звірі знову пішли на кукурудзяне поле; цього разу вони взяли з собою віслюка. Наївшись, повернулися на те саме місце, де спали, а віслюк зостався на полі.

Аж тут нагодився господар кукурудзяного лану і, побачивши віслюка, закричав:

– Ось зараз я тобі покажу!

І почав лупцювати віслюка дрючком.

Слон, завваживши, що віслюка досі немає, сказав своїм товаришам:

– Ходімо подивимось, що там з ним сталося.

Почувши тупіт, господар злякався і втік. А віслюк, побачивши звірів, мовив:

– Чого ви прийшли? Цей чоловік вибив мені порох лише на одному боці, а я хотів, щоб він вибив його ще й на другому...

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Невдячний віслюк, кубинська казка», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Невдячний віслюк, кубинська казка"