Читати книгу - "Зрада. Не фригідна дружина, Аліса Маіс"

– Не йди, будь ласка, я маю дещо тобі сказати… – Боже, Віталіно, ти серйозно? – Він посміхається. Я майже не впізнаю свого чоловіка. Свого дбайливого, люблячого… Чоловіка. – Це важливо! – Ти бачила її. Ти знаєш правду. – Він киває своїм словам. – Мені набридло ховати її. – Будь ласка, вислухай мене… – І що ти скажеш? – я здригаюся від його голосу. – Що любиш мене? Я знаю. Скажеш, що народиш мені дитину? Та годі, Віталіно, скільки грошей ми на це витратили? А результат де? Що ми маємо у результаті? Дитину ти мені народити не можеш, ласки від тебе не дочекаєшся... – Ні, ні, ти ж знаєш, що лікування… – Коротше. Документи на розлучення підпишеш? – Дамір піднімає руки, змушуючи замовкнути.