Читати книжки он-лайн » Сучасний любовний роман 💑💕📚 » Вороги чи майбутні коханці, Mary Kons

Читати книгу - "Вороги чи майбутні коханці, Mary Kons"

29
0
Вороги чи майбутні коханці, Mary Kons - Читати Книжки Безкоштовно (Он-Лайн, Українською Мовою). (читати книги онлайн) Скачати книги у форматі PDF, EPUB, FB2 українською

0
0
00

Mary Kons
В повній версії книги "Вороги чи майбутні коханці" від автора Mary Kons, яка відноситься до жанру "Сучасний любовний роман 💑💕📚", можна безкоштовно читати на порталі українських книг. Наш сайт ekniga.club надає можливість читати повні версії книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно. Ви можете завантажити книги у форматах PDF, EPUB, FB2 на свій гаджет.
На порталі "ekniga.club", що є бібліотекою українських письменників, можна знайти книгу «Вороги чи майбутні коханці, Mary Kons» від автора - Mary Kons, яку можна читати онлайн безкоштовно на вашому гаджеті. Ця книга є найбільш популярною серед сучасних читачів у жанрі та займає лідируючі позиції в категорії "Сучасний любовний роман 💑💕📚" серед усієї колекції творів (книг).
Поділитися книгою "Вороги чи майбутні коханці, Mary Kons" з друзями в соціальних мережах: 
Не пройшло і місяця з дня похорону мами як батько привів у дім іншу жінку. Та ще й з донькою котра тепер є моєю зведеною сестрою. Як вжиитися з тими,кого ненавидиш? І чи знав я тоді,як той день змінить моє життя? Анотацію я писати не вмію тому сподіваюся що книга вам сподобається більше?Приємного прочитання

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 83
Перейти на сторінку:
Розділ 1. Вступ

Телеграм канал де будемо теревенькати стосовно книг:
https://t.me/books_MR2060

Буду рада кожному хто приєднається)

 

 

Попередження!

Дорогі читачі, нещодавно мені в голову прийшла ідея написати максимально склянку книгу. Тому попереджаю що надто чутливим бажано її не читати щоб уникнути сліз. Але це звичайно ж виключно ваше рішення я ж тільки прошу не забувати про коментарі та зірочки. На жаль,зараз  часу для писання нових глав є вкрай мало. Якщо на книгу буде мало "реакцій" тоді вона може стати моєю останньою. Адже написавши вже дві книги я помітила що більша половина читачів що читають книгу і що додають її в бібліотеку не коментують і не ставлять зірочки під нею. Це мене як автора-початківця пригнічує. Тому попрошу висловлювати свої емоції.Приємного прочитання💞

 

 

 

За день до основних події

По звичці сьогодні вранці я прокинувся рівно о 10:00 і пішов до ванної кімнати. Як і для будь якого підлітка, літо мало б бути моєю улюбленою порою року. На навчання не потрібно,надворі спека, кожного дня ходиш на море де відриваєшся з друзями або однолітками,гасаєш нічним містом, проводиш вечори на вечірках котрі по традиції закінчуються або в поліцейському відділку, або ж вранці у кімнаті, де без розуміння місця знаходження і взагалі без уявлення як опинився в одному ліжку з незнайомкою або ж з другом. Ну а далі виявляється що був ти такий бухий що додому ноги не понесли. Так було і в мене. Цілих два місяці я провів у щасливому вихорі літа та забав. Але....на жаль сум не оминув нашого будинку. Тиждень тому померла моя мама. Моя єдина опора,єдина людина з якою я міг без проблем спілкуватися і котру я обожнював всім серцем. Не те щоб у мене не було більше нікого, є батько,сестра але....це не те. З мамою ми були не тільки син і мати а й друзями. Батько ж зазвичай проводив свій вільний час з сестрою, а я постійно хвостиком ходив за мамою. Наче ще вчора вона ходила по цьому будинку,готувала на цій кухні і...просто була перед очима. Чи важко мені? Дуже. А як би було вам? Я залишився один єдиний. Попри те що є батько,він ненавидить мене. Сестра ж насліпо вірить і любить його найбільше в світі. А друзям я не звик навалювати свої проблеми. Єдина людина до котрої я міг прийти на сповідь була мама. Вона завжди вислуховувала, не перебивала і навіть попри найтупіші мої вчинки давала поради і прикривала перед батьком. Ми з нею були командою! Але тепер її не стало. Можливо,вона б була живою якби не я. 

Рівно тиждень тому о 11:28 стояв на коврі в любого татуся у його офісі. Вислуховуючи який я безвідповідальний,егоїстичний мажор і все тому подібне. А все чому?А все тому що батьку прийшов штраф через мою перевищену швидкість. А я так і знав що треба було взяти мого вірного мотоконя,котрий по документах і по всьому іншому належить мені. Таким чином штраф би не прийшов батьку. Так ні, в той день я захотів прокатитися на іншому. Але суть не в цьому. Після того як батько мене вичитав я повернувся додому і знайшов маму котра задихалася. В неї була вроджена асма. Зараз у неї не часто вона давала про себе знати,тільки при стресі або хвилюванні. Я перелякано почав шукати її ліки і інгалятор. Але коли я все ж їх знайшов то було запізно. Мама померла просто на моїх руках коли я дав їй ліки. Я не встиг всього на декілька секунд! Секунд! Не годин, не хвилин а секунд. Я і досі пам'ятаю як вона востаннє зачепилася рукою за мою футболку,хотіла щось сказати але смерть забрала її. Вихопила просто з моїх рук. 

Рівно в 12:00 я був на могилі мами. Приїжджав сюди кожного дня,привозячи білі айстри з її саду. Я сам тепер їх поливаю, і буду це робити. Айстри-улюблені квіти мами. Вона любила їх найбільше. Казала що жодні троянди чи інші квіти не посідають в її серці такого місця як ці айстри. Я обережно поставив їх у вазу котра стояла на могилі,засвітив свічку і сів на лавку напроти хреста. Знаю що буде по дурному описувати цвинтар і могили....краще взагалі ніколи їх ані бачити,ані відчути той біль, котрий роз'їдає мене з-середини. Вдома я не маю кому показати слабину, після смерті мами я пообіцяв собі що єдине місце де я можу вилити душу це її могила. І я не зраджує цього слова. Я завжди приходив з всім болем до неї і якщо зараз це місце змінилося на цвинтар,то я буду приходити сюди. 

Як би по ідіотськи це не звучало але я вірю що вона чує мене. Вірю що вона є десь поряд тим ангелом котрий охороняє мене... 

-Привіт мамулька.-прошепотів я тихо. -Я знову прийшов до тебе. Знаєш,вдома все на диво спокійно. Навіть занадто. Тебе немає....і це відчутно. Коли повертаюся не чую галасу з кухні, немає тих розмов за вечерею. Але я сильний. Такий як ти вчила. Хоча...це до біса важко.

***

-Ну нарешті, Макс,хочеш щоб я з голоду здуріла?-вигукнула сестра щойно я опинився в полі її зору.

-Чому ж?

Я якраз приїхав з магазину і поставив пакунки з продуктами на стіл і почав їх швидко розкладати. В перемішку слідкуючи за Катею котра вже сіла на барний стілець напроти мене.

-Ну Макс,ти ж знаєш що готувати я не вмію.А ти ж у нас кухар.А мій годувальник враз і пропав. От я і переживаю тут голодна.

Вона вдала обурену надівши щоки.

Каті всього 20 років,мені ж 22. Не велика різниця але все ж між нами є надто видні відмінності. Катя тиха і спокійна я ж емоційний і звик робити все на емоціях що часто грає погану роль. Також наша Катерина як ви зрозуміли всюди за батьком,от і перейняла його розсудливість,спокійність і прагнення до кращого. Я ж як гулящий син є повною протилежністю її характеру. Щодо зовнішності то ми в більшому схожі ніж відмінні. В обох каштанове волосся, одної статури і т.д. 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 ... 83
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вороги чи майбутні коханці, Mary Kons», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Вороги чи майбутні коханці, Mary Kons"