Читати книгу - "Вороги чи майбутні коханці, Mary Kons"

-Ну не дуйся. Зараз я щось приготую щоб наша переживаюча не здуріла. Хоча,мені здається що я б з радістю подивився на тебе коли ти хоча б трошки не така спокійна.

-Ой.-сказала вона махнувши рукою. 

Я повернувся щоб покласти яблука в холодильник а Катя скористалася моментом і опинившись біля мене обійняла з спини.

-Макс...

-Гм?-спитав я повертаючись до неї обличчям і також обіймаючи у відповідь.

-Я тебе люблю.-сказала вона тихо і ще більше притулилася до мене.

Я насторожився. Зазвичай вона не така багата на висловлення слів про любов,хоча ми обоє знаємо що один одного любимо.

-Я тебе також. Але....щось сталося?

-Ти ж напевно на цвинтар їздив. Макс,я знаю що ти був ближчим з мамою. Розумію що тобі важко і я хотіла сказати що якщо тобі просто потрібно буде поговорити з кимось,виплюснути емоції то я завжди вислухаю тебе. Знаю,що ти завжди у разі проблем ішов до мами,я сумуватиму за нею. Дуже сильно. Але будь ласка,не закривався від мене. Ти можеш мені довіритися.-сказала вона все ще обіймаючи мене. 

Я відчув як мої груди стали мокрими.

-Ей,ти чого? Не плач. І взагалі то-старши я тому це ти у разі чогось приходиш до мене. 

Ми припинили обніматися і відсторонитися один від одного. Катя подивилася мені в очі і ледь посміхнулася.

-Ну добре,старший. Давай тоді молодші хавчик,а то щось роль недограна. Вже котра година а я і тріски в роті не мала. Доречі батько дзвонив,казав що має з нами серйозно поговорити. Ввечері скоріше приїде.

-Ок. За пів години спустишся. Думаю за цей час я щось та й нашаманю.

Сестра пішла нагору а я видихнувши взявся пекти млинці. За цей тиждень я востаннє бачив батька ще на похороні. Він не надто любязний до мене був і перед цим усім а зараз....поговорити? Ой чую я своїм шостим чуттям що до добра це не доведе.

***

Як і обіцяв батько прийшов скоріше. Ми якраз сиділи в вітальні і дивилися телевізор. Дивно було в таку пору сидіти вдома. Ще тиждень тому мого і духу не було б... а тут просто сиджу з Катею і дивлюся телевізор. Мені здається чи я стаю таким же нудним як дід старий? Батько увірвався і з порога шокував вигуком

-В мене є для вас новина. І це не запитання а ствердження. Я одружуюся. Завтра моя майбутня дружина разом з своєю донькою приїжджають сюди.

Спочатку я очікував коли він посміхнеться і скаже що жартує але цього не сталося. Схоже,Катя також була шокована. Але слідом за зникненням здивування прийшло усвідомлення слів. А разом із ним злість.

-Тобто, ти вирішив одразу ж після смерті мами знайти собі нову дружину?-спитала Катя.

-Так доню,ти правильно розумієш. Тепер у тебе буде іще одна мама і сестра. Ти ж завжди хотіла собі іще одну сестру. 

-Скажи що ти жартуєш.-сказав я чужим для себе тоном. Це було настільки холодно що Катя збоку прошепотіла

-Макс.-і це було перелякано.

Я підняв очі на батька і подивився в його обличчя де читалася повна впевненість.

-Це не жарт,і тобі потрібно це прийняти. Насправді в мене з вашою мамою були проблеми, ми вже давно не кохали один одного,були разом тільки через репутацію. Зараз коли Настя померла, я можу одружитися. Ось і все.

Я заперечливо похитала головою. Що він верзе?

-Тобто,пройшов тільки тиждень як звідси винесли твою дружину, у труні,а ти хочеш знову одружитися? Та про яку репутацію мова взагалі іде!-я не зчувся як опинився біля батька на ногах.

-Настя дозволяла тобі занадто багато! Ти вже зовсім від рук відбився! Я сказав що завтра сюди переїжджають нові члени сім'ї, а отже так і буде. І твоєї думки я не питатимуть. Або прийми це, або...

-Тату,не треба.-сказала Катя. -Ну не сваріться знову. 

-Вибач Кать,але я краще помру а іншої жінки матірю не назву. І тим більше, зауваж що твій татусь нас навіть не спитався .Ну гаразд мене тобі не шкода,а Катя? Ти ж обожнюєш свою донечку, то їй чому не сказав?Напевно тому що не хотів признатися що мамі зраджував? Не хотів серце розбивати що всі чоловіки козли!

У кімнаті прозвучав гучний ляпас. Я схопився за щоку. Не вперше ж. Повернув погляд до батька котрий зараз розлючено дивився на мене.

-Не смій підвищувати на мене тон! Від сьогоднішнього дня ти під моїм пильним наглядом. Надто багато собі дозволяєш! І не дай Боже ти завтра так само молотимеш дурню.

-То вбий мене,щоб не молов! Так же легше буде!

-А ти в мені не сумнівайся!

-Та зупиніться ви!Як діти малі! Постійно сваритеся, жодного разу не було щоб при зустрічі сварки не сталося. Мама скільки це терпіла а я не буду! Я люблю вас обох і прошу, перестаньте! Тату,це твій син! Як ти можеш так? 

-Якби був сином то б не перечив!

-Зараз, ми з Максом вийдемо,вам обом треба охолонути. А завтра настане новий день і ви спокійно поговорите.

І як би я не хотів залишитися і закінчити цю фігню,але Катя потягнула мене до виходу. І звідки в ній стільки сили?