Читати книгу - "Сама собі автор, Дана Кейт"

42
0
В повній версії книги "Сама собі автор" від автора Дана Кейт, яка відноситься до жанру "Короткий любовний роман 💔❤️📖", можна безкоштовно читати на порталі українських книг. Наш сайт ekniga.club надає можливість читати повні версії книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно. Ви можете завантажити книги у форматах PDF, EPUB, FB2 на свій гаджет.
На порталі "ekniga.club", що є бібліотекою українських письменників, можна знайти книгу «Сама собі автор, Дана Кейт» від автора - Дана Кейт, яку можна читати онлайн безкоштовно на вашому гаджеті. Ця книга є найбільш популярною серед сучасних читачів у жанрі та займає лідируючі позиції в категорії "Короткий любовний роман 💔❤️📖" серед усієї колекції творів (книг).
Поділитися книгою "Сама собі автор, Дана Кейт" з друзями в соціальних мережах: 
Історія про дівчину, яка шукає кохання, долає труднощі, навчається на своїх помилках, дорослішає, багато думає і мріє.. Реальні історії з життя

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 19
Перейти на сторінку:
1

Як там потрібно починати?

Дорогий щоденник!

Я прямо відчула, як стала дорослою. А що? Мені сьогодні 16 і я вже виросла. Мої однолітки зустрічаються з хлопцями і не просто зустрічаються, скажу я вам)), а я ще не цілована. Від слова -зовсім. Вирішила для себе, що починаю нове життя із завтрашнього дня. Хоча ні, навіщо чекати до завтра, почну прямо сьогодні. Я запросила своїх друзів - Сергія з Тетяною, старших за мене на п'ять років, однолітків, що між собою зустрічаються, подругу Марину та Віктора. До речі, останній мені зовсім не друг, а просто знайомий, якому я іноді допомагала з німецькою. Стіл накрила в себе в кімнаті. Батько дозволив шампанського і приніс ще пляшку вина. Я не пам'ятаю де взяла горілку, але намішала всього по трошки. Пам'ятаю, що чіплялась до Віктора і вигнала Сергія з Танею. Марину водила до туалету.

Все....

Темрява....

Нудить....

Це і називається "стати дорослою"?

Прокинулась від жахливого головного болю. До речі, пила вперше, тому так і розвезло. На тумбочці біля ліжка стояла склянка з розсолом. Не знаю, хто приніс...батько в мне суворий. Напевно, що мама. Якось підвелась і пішла дзвонити Маринці, треба хоч запитати чи людина жива?

Маринка почувала себе краще, тому прийшла до мене сама і розповіла про мої вчорашні наміри щодо Віктора та ревнощі до Тетяни. До Тані? З глузду з'їхати! Мені точно не можна пити.

Не буду...

Мабуть...

Увечері домовились піти до Аліни. Вона скоро їде додому, до батьків. Вирішили провести останні вечори разом. Але вона десь накосячила і бабуся її гуляти не відпустила. Увечері батьків  в будинку не було і у двері подзвонили. Пішла відчиняти. 

Льоша..

Хлопець Аліни..

-Привіт, ти шо хотів?

-Тут така річ, слухай.. Алінку бабуся не пускає зі мною, але з тобою точно випустить. Пішли, га? Будь другом.

-А що так?

-Та не знаю. Каже, не пущу з Льошою і все.

-Ну, чекай.

Я одяглась та пішла з хлопцем. Спілкувались ми з ним давно, гуляли в одній компанії.

-Та тільки спочатку зайдемо до мене, я Алінці подарунок візьму.

-Ну пішли, - погодилась і пішла за хлопцем.

МИ увійшли до нього в квартиру і він зачинив двері на ключ. Я повернулась. Льоша взяв пляшку з горілкою і зробив декілька ковтків не запиваючи.

- Ну ось ти і попалася! Іди сюди, гвалтуватиму тебе..

- Ти чого? - я нервово хмикнула.

- Я серйозно, - промовив він.

Льоша підійшов до мене, підвів до ліжка і кинув на нього.

- Будь ласка, - почала я волати до здорового глузду..

-Лежи, я сам все зроблю..

Він почав підіймати мою сукню та цілувати мене. Я виверталась як могла, але чим більше я намагалась вирватись, то сильніше він тримав мене.

Раптом відчинились двері і зайшов хлопець. Не високого зросту з темним волоссям.

- Пусти її.

-Ти як тут опинився? Я двері зачинив! Іди звідси!

- Олексію, пусти я сказав, - гримнув хлопець.

-Пішов геть, - він і не думав зупинятись.

Тоді хлопець підійшов і відкинув Льошу вбік. Подав мені руку і повів до виходу.

-Покидьок, я дістануся до тебе, - крикнув він.

-Поспи, - буркнув хлопець і взяв мене за руку.

-Куди ми йдемо? - я ніби прокинулась від страшного сну і мене почало трясти.

- Підемо, я тебе додому відведу.

- Дякую тобі величезне, я не знаю що було б, якби не ти..

- Я тобі пораду одну дам. З такими як ти не гуляють, на таких як ти - одружуються. Бережи себе.

Він провів мене додому та пішов.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
{ touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 2 ... 19
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сама собі автор, Дана Кейт», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Сама собі автор, Дана Кейт"