Читати книжки он-лайн » Поезія » Слова і фарби, Сергій Кузнєцов

Читати книгу - "Слова і фарби, Сергій Кузнєцов"

8
0
В повній версії книги "Слова і фарби" від автора Сергій Кузнєцов, яка відноситься до жанру "Поезія", можна безкоштовно читати на порталі українських книг. Наш сайт ekniga.club надає можливість читати повні версії книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно. Ви можете завантажити книги у форматах PDF, EPUB, FB2 на свій гаджет.
На порталі "ekniga.club", що є бібліотекою українських письменників, можна знайти книгу «Слова і фарби, Сергій Кузнєцов» від автора - Сергій Кузнєцов, яку можна читати онлайн безкоштовно на вашому гаджеті. Ця книга є найбільш популярною серед сучасних читачів у жанрі та займає лідируючі позиції в категорії "Поезія" серед усієї колекції творів (книг).
Поділитися книгою "Слова і фарби, Сергій Кузнєцов" з друзями в соціальних мережах: 
Збірка віршів на патріотичні та філософські теми, а також про художників та живопис. Деякі поезії відбивають серйозне та гумористичне бачення життя у Миргороді, де автор мешкає. Ілюстровано власними авторськими картинами та фотографіями.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 29
Перейти на сторінку:
Вірші про художників і живопис

Чи можна словами описати мальовничі фарби? Спробую...

Чи можна для цього знайти такі висловлювання, щоб читач «побачив» колорит картини та відчув його кольорові нюанси? Я постараюся.

Чи зможу я передати те відчуття захоплення та задоволення, яке приходить до художника під час роботи над полотном? Впевнений! А що до відчаю, який раптом приходить без запрошення? О, ще б пак…

Ці вірші проілюстровані власними картинами. Я іноді супроводжую свої авторські вірші живописними роботами. Вірші та картини пишуться майже завжди окремо та самостійно. Але іноді вдало поєднуються і доповнюють один одного.

                Відчай художника

Сьогодні знову я упав у відчай,

Сховався знову від усіх людей.

Не уляглися фарби мальовничо!

Нема наснаги, і нема ідей.

 

          Не підкорились фарби проти ночі.

          Вони чарівні, я ж не чарівник.

          Вони зі мною бавились досхочу,

          Допоки настрій в розпачі не зник.

 

Чого ж такі ви, фарби, неслухняні?

А, може, я образив вас колись?

Ось пензлі є, і є полотна льняні.

А фарб нема – хоч плач, а хоч молись!

 

          Я попитаю волі у Природи,

          Я попрошу свободи у Вітрів.

          Тієї лише хочу нагороди,

          Щоб наказати фарбам стати в стрій.

 

Ні, наказати їм уже не зможу,

А зможу тільки знову попросить –

Я хочу

          відчувати фарби,

                                    Боже,

Неначе чути їхні голоси...

                    Неначе чути їхні голоси?

                                  Неначе чути їхні голоси...

Авторська картина «Звуки літа. Букет 4».

 

                   Вернісаж

Якось в червні або в травні...

Вже було не дуже й жарко.

Я на вернісаж потрапив

До художниці-квіткарки.

 

          Бачив квіти, натюрморти.

          Ну, а ще були пейзажі.

          Та й які ж вони красиві!

          Все було на вернісажі.

 

Розмаїття барв і квітів,

Що зів’януть в чистім полі.

А на полотні й папері

Не зів’януть вже ніколи.

 

          Все буяє кольорами –

          Мальви, іриси, піони.

          Ніби матінка-природа

          Задзвонила в свої дзвони.

 

Ніби з чарівної скрині

Веселкове простирадло.

Щирим поглядом майстрині

Я побачив світло радо.

Авторська картина «Звуки літа. Букет 1».

 

                             Сивочолий Маестро

Присвячую світлій пам’яті миргородського художника Ю.В. Державицького.

 

Що замислився ти, сивочолий художник?

Може, ти щось хотів змалювати мені?

Я до тебе звернуся з віршем, якщо можна.

Розповім про картину, що бачив вві сні.

 

Не сумуй, не журись, сивочолий маестро.

Твоя паличка – пензель, кольори – солов’ї.

І зумієш ти бути диригентом оркестру,

Де співатимуть вільно онуки твої.

 

Натягни свої струни на чарівній палітрі,

Коли барви – то ріки, полотно – виднокрай.

Розкажи про ставки, про дерева, повітря,

Про веселку у небі, і пісню зіграй.

 

На широкому тлі, на загальному фоні

Буде сонце удень, будуть зірки вночі.

Від плеча кидай ноти кольорових симфоній.

Ми побачим. Ми вдячні твої глядачі.

 

Рідне небо Вкраїни велике й просторе.

Відірвись від землі, відірвись хоч на мить.

Твоя сила – Любов і твоя непокора.

То ж злети в височінь, як хотів ти злетіть.

Авторська картина «Звуки літа. Букет 6».

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 ... 29
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Слова і фарби, Сергій Кузнєцов», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Слова і фарби, Сергій Кузнєцов"