Читати книжки он-лайн » Сучасна проза 📚📝🏙️ » Я - проміжна станція, Юльчик

Читати книгу - "Я - проміжна станція, Юльчик"

0
0
Я - проміжна станція, Юльчик - Читати Книжки Безкоштовно (Он-Лайн, Українською Мовою). (читати книги онлайн) Скачати книги у форматі PDF, EPUB, FB2 українською

0
0
00

Юльчик
В повній версії книги "Я - проміжна станція" від автора Юльчик, яка відноситься до жанру "Сучасна проза 📚📝🏙️", можна безкоштовно читати на порталі українських книг. Наш сайт ekniga.club надає можливість читати повні версії книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно. Ви можете завантажити книги у форматах PDF, EPUB, FB2 на свій гаджет.
На порталі "ekniga.club", що є бібліотекою українських письменників, можна знайти книгу «Я - проміжна станція, Юльчик» від автора - Юльчик, яку можна читати онлайн безкоштовно на вашому гаджеті. Ця книга є найбільш популярною серед сучасних читачів у жанрі та займає лідируючі позиції в категорії "Сучасна проза 📚📝🏙️" серед усієї колекції творів (книг).
Поділитися книгою "Я - проміжна станція, Юльчик" з друзями в соціальних мережах: 
Я — проміжна станція. Не дім. Не мета. Просто місце, де зупиняються, коли втомились — і йдуть далі. Ця книга — не про кохання. Вона про дівчину, яка вчилась любити себе. Про ту, хто залишалась, коли всі йшли. Про біль, який мовчки переварюється ночами. І про силу, що народжується в тиші. Це історія втрат, надій, розбитих очікувань і одного вибору: залишити себе — або нарешті вибрати.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 12
Перейти на сторінку:
Вступ

У моєму житті все тимчасове.
Люди приходять, залишають сліди — іноді болючі, іноді ледь помітні — і йдуть.
Я намагаюся не тримати, не тягнути за собою, не кричати вслід.
Але бувають моменти, коли стає гірко.
І я питаю себе:

«Це я така? Чи просто ніхто не хоче залишатись?»

Я не завжди сильна.
Іноді я мовчу тоді, коли кричу всередині.
Іноді усміхаюсь, хоча всередині пусто.
Я багато разів збирала себе з уламків, але щоразу з надією — що, можливо, наступного разу хтось не піде.

…Я навчилась не просити.
Бо щоразу, коли простягаєш руку — ризикуєш залишитися з порожньою долонею.
Я навчилась не пояснювати.
Бо не всі хочуть зрозуміти — іноді їм зручніше не знати, чому ти мовчиш.
Я навчилась відпускати. Але не тому, що так легко…
А тому, що тримати — боляче.

Я — не кінець шляху. Я — зупинка. Проміжна станція між «було» і «буде».
Усе, що в мені — тимчасове для інших. Але постійне для мене.
Я звикаю до того, що доводиться звикати знову.

Ця книга — не про відповіді.
Вона — про шлях.
Про кроки крізь втому, біль і спроби знову вірити.
Не в когось. А в себе.

Ти не одна. Якщо читаєш це — значить, ми вже йдемо поруч.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 ... 12
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Я - проміжна станція, Юльчик», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Я - проміжна станція, Юльчик"