Коротка містична драма про кохання, що виходить за межі життя. Коли Еліанор померла, світ Габріеля занурився в темряву. Він не міг спати, не міг їсти, лише блукав пустим будинком, де кожен куточок нагадував про неї. Але одного разу, серед тиші ночі, він побачив примарне світло… І з того моменту реальність почала розчинятися в примарних видіннях. Чи це лише гра уяви...

Кожна подорож – це вибір, навіть якщо здається, що вибору немає. Кожне відображення – це питання, навіть якщо здається, що ти вже знаєш відповідь. «Антрекот із окуня» – історія, що рухається, ніби авто в тумані: впевнено, але без гарантій, що попереду дійсно є шлях. Як сказав би герой цієї історії: «Оповідання, як життя – береш його, сподіваючись зрозуміти суть, а в...

З Марго ніколи не ставалося нічого дивного, і відбутися не може, і саме страшне що їй загрожує, це літній місяць в глухому селі, якого немає на жодній карті. В старому будинку біля самого лісу, з глибини якого кожної ночі в село приходить воно - чи вона? - І кличе, щоб забрати з собою. Чи зможе хтось вирватись з її полону?...

У світі, де межа між життям і смертю розмита темною магією, постає некромаг Мортеус. Його мета – не просто завоювання земель, а підкорення людських душ, занурення світу в безодню Агонії....

Дивився на неї моряк полонений і насилу шепотів: ― Покажи мені рай, крале. Вродливиця сліпучо, непомітно зловісно, посміхнулася. ― Ти не забудеш його аж до смерті. (Сонгфік, натхненний піснею Blackbriar «Arms of the Ocean») *Конкурс спільноти письменників WriteUA у Telegram. Тема: трагедія. (Давно хотіла відредагувати та викласти роботу, а тут якраз підійшло під...

Крук стукав дзьобом у шибку. Він знайшов мене. Знов. Як і минулого разу. Позаминулого. І десятки разів доти. Де б я не ховалась – у глухому, безлюдному селі чи в багатомільйонному місті – він завжди знаходить мене. Бо я – Відмічена. Я несу його печать на своєму тілі....