Читати книгу - "Акафістник УПЦКП в 3х томах"

Чоловіколюбче, наша ж душа і тіло, серце і вся істота зі зворушливістю до Тебе взивають:

Ісусе, що розіп’явся на хресті, розіпни і розірви рукописання гріхів наших.

Ісусе, що руки з хреста простягуєш до всіх, знайди і мене заблудлого.

Ісусе, двері вівцям, у ребра проколений, введи мене ранами Твоїми в оселі Твої.

Ісусе, плоттю розіп’ятий, розіпни плоть мою з пристрастями і похіттю.

Ісусе, що помер у муках, подай мені, щоб серце моє не бачило нічого, крім Тебе розіп’ятого.

Ісусе, Сину Божий, пом’яни нас, коли прийдеш, у Царстві Твоїм.

Кондак 10

Бажаючи спасти світ, сліпих, кривих і прокажених, німих і глухих зцілив Ти, духів лукавих відігнав Ти; нерозумні ж юдеї, злобою дихаючи, мучені заздрістю, розіп’яли Тебе на хресті, не знаючи співати: алилуя.

Ікос 10

Царю Предвічний, Ісусе, Ти страждаєш за мою нестриманість, щоб усього мене чистим зробити, в усьому образ нам подаєш, щоб ми, прямуючи стопами Твоїми, взивали:

Ісусе, любове недослідима, тим, що розіп’яли Тебе, у гріх не поставив.

Ісусе, що з воланням сильним і зі слізьми в саду молився, навчи і нас молитися.

Ісусе, що всі пророцтва про Себе здійснив, здійсни і добрі бажання се́рця нашого.

Ісусе, що дух Твій у руки Отцю віддав, у час відходу мого прийми дух мій.

Ісусе, що ризи Твої розділити не заборонив, лагідно душу мою від тіла відділи.

Ісусе, Сину Божий, пом’яни нас, коли прийдеш, у Царстві Твоїм.

Кондак 11

Співи зворушені приносячи Тобі, всенепорочна Матір Твоя до Тебе промовляла: хоч і страждаєш на хресті, але знаю Тебе, що Ти із лона перше денниці від Отця народжений, бо бачу, як все творіння співчуває Тобі. Віддаючи Дух Твій Отцю, і Мій дух прийми і не залиш мене, що взиваю до Тебе: алилуя.

Ікос 11

Як яскрава свічка, біля хреста Твого, запалена любов’ю до Тебе і материнським пройнята болем, Діва пренепорочна бачила Тебе, істинне Сонце правди, що заходило в гріб, з Нею ж і сердець наших прийми такі моління:

Ісусе, вознесений на хрест, щоб нас упалих вознести з Собою до Отця Свого.

Ісусе, що дівственнику Приснодіву як Матір дарував, щоб нас дівства і чистоти навчити.

Ісусе, Тій, що Тебе Бога Слово народила, ученика богослова Ти всиновив, усинови і нас її материнському заступництву.

Ісусе, світу і пекла Переможцю, подолай невірство, гордовитість житейську і похіть очей, що в нас живуть.

Ісусе, що смерті владу зруйнував, від вічної смерті визволи мене.

Ісусе, Сину Божий, пом’яни нас, коли прийдеш, у Царстві Твоїм.

Кондак 12

Благодать Твою подай мені, Ісусе, Боже мій, прийми мене, як прийняв Ти Йосифа з Никодимом, і я, як чисту плащаницю, душу мою принесу Тобі і пахощами чеснот намащу пречисте Тіло Твоє, і, як у гробі, в серці моєму буду мати Тебе, взиваючи: алилуя.

Ікос 12

Оспівуючи Твоє вільне розп’яття, поклоняємося страстям Твоїм, Христе, віруємо з сотником, що воістину Ти Божий Син і прийти маєш на хмарі з силою і славою великою; тоді не осором нас, що кров’ю Твоєю викуплені і так співаємо:

Ісусе багатостраждальний, риданням Діви Матері Твоєї від вічного плачу визволи нас.

Ісусе, всіма залишений, не залиш мене самотнім у час кончини моєї.

Ісусе, з Магдалиною, що до ніг Твоїх доторкалася, прийми мене.

Ісусе, зі зрадником і тими, хто розпинав Тебе, не засуди мене.

Ісусе, з розбійником благорозумним у рай введи мене.

Ісусе, Сину Божий, пом’яни нас, коли прийдеш, у Царстві Твоїм.

Кондак 13

О Ісусе Христе, Агнче Божий, що взяв гріхи світу, прийми малу цю від усієї душі нашої подяку, що приносимо Тобі, і зціли нас спасительними Твоїми стражданнями від усякої болісті душевної і тілесної, охорони нас хрестом Твоїм від ворогів видимих і невидимих, і при кончині життя нашого не залиш нас, щоб, смертю Твоєю визволившись від вічної смерті, завжди взивали Тобі: алилуя.

Цей кондак читається тричі. Після цього знову читаються перший ікос і перший кондак.

Ікос 1

Ангелів чиностояння доповнюючи, не від ангелів прийняв Ти, але мене ради, будучи Богом, став Людиною; людину, яка померла за гріхи, животворчим Тілом і Кров’ю Твоєю оживив Ти; тому такій любові Твоїй вдячні співаємо Тобі:

Ісусе Боже, любове предвічна, що так про нас земнородних благозволив.

Ісусе, милосте безмірна, Ти до людей упалих на землю прийшов.

Ісусе, Ти в плоть нашу зодягнувся і смертю Своєю смерті державу зруйнував.

Ісусе, Ти Божественними Твоїми тайнами нас обожнив.

Ісусе, Ти стражданнями і хрестом Твоїм весь світ відкупив.

Ісусе, Сину Божий, пом’яни нас, коли прийдеш, у Царстві Твоїм.

Кондак 1

Непереможний Воєводо і Господи небес і землі, Тебе, Царя Безсмертного, бачачи на хресті розіп’ятим, все творіння змінилося, небо вжахнулося, основи землі захиталися; ми ж, недостойні, подячне поклоніння Твоєму нас ради стражданню приносимо, з розбійником взиваємо до Тебе: Ісусе, Сину Божий, пом’яни нас, коли прийдеш, у Царстві Твоїм.

Молитва до Господа Ісуса розіп’ятого

На Хресті розіп’ятий за нас, Ісусе Христе, Єдинородний Бога Отця Сину, милості, любові і щедрот невичерпне джерело! Знаю, що ради моїх гріхів від невимовного чоловіколюбства Кров. Свою пролити на хресті зволив Ти, яку я, окаянний і невдячний, дотепер скверними моїми ділами зневажав і ні в що ставив, тому із глибини беззаконня і нечистоти моєї очима серця на Тебе, розіп’ятого на Хресті Визволителя нашого, поглянувши, зі смиренням і вірою в глибину ран, Твого милосердя сповнених, себе віддаю, гріхів прощення і скверного життя мого виправлення благаю. Милостивим будь до мене, Владико і Суддя мій, не відкинь мене від лиця Твого, але всесильною Твоєю рукою Сам мене до Себе наверни і на шлях істинного покаяння направ, щоб віднині поклав спасіння мого початок. Божественними стражданнями Твоїми втихомир мої плотські пристрасті; пролитою Твоєю Кров’ю очисти мої душевні скверни; розп’яттям Твоїм розіпни мене для світу цього з його спокусами та похотями; хрестом Твоїм охорони мене від невидимих ворогів, що шукають душу мою; проколеними ногами Твоїми від усякої дороги лукавої збережи ноги наші, проколеними руками Твоїми руки мої від усякого невгодного Тобі діла утримай; розіп’ятою плоттю розіпни стра́хові Твоєму плоть мою, щоб, ухилившись від зла, творив благо перед Тобою. Ти, що голову на хресті схилив, схили до смирення вознесену мою гординю. Вінцем Твоїм терновим охорони́ вуха мої, щоб вони не слухали непотребного. Ти, що жовч устами спожив, постав охорону нечистим устам нашим. Проколене списом маючи серце, серце чисте сотвори в мені; всіма Твоїми ранами всього мене любов’ю Твоєю