Читати книгу - "Знаки карпатської магії"

197
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 9 10 11 ... 59
Перейти на сторінку:
А по тому мольфар читає над водою спеціальну примівку.

Людина має, коли повернеться додому, покропити тією замовленою водою поріг, а далі облитися нею сама - починаючи з тім’я так, аби вода стекла по всьому тілі, та перед цим потрібно три ковтки відпити.

Мольфар робить «наговірну воду» для мого дому та для сім'ї. В кінці обряду вода обов'язково «запечатується» вогнем замовлених сірників. Мольфар бере жмуток сірників, і по одному запалюючи їх, вкидає у замовлену воду. Добрим знаком вважається, коли наприкінці залишається два сірники - це означає, що робота мольфара піде на користь і на добро, і все вийде, як задумано.

- Уважно стежте, коли щось робите, - говорить Мольфар, опускаючи у воду восьмого сірника. - Робота сама вам неодмінно підкаже, чи вийде з неї щось добре...

Мольфар пальцями тушить свічку - це знак, що ритуал скінчено. На полум'я ритуальної свічки не годиться дмухати.

Ми повертаємося назад до світлиці та продовжуємо розмову про білу й чорну магію. У наш час, коли сторінки газет та часописів рясніють примітивними оголошеннями доморощених магів, ці терміни втратили сенс і значущість. Але цієї

миті, в серці Карпатських гір, коли пронизливі сині очі карпатського цілителя й мага дивляться в мої, я розумію, що поняття «чорного» і «білого» - не просто слова.

- Людина заздрісна, зла, жадібна ніколи не оволодіє білою магією, тільки чорною, - слова Моль-фара спокійні, здаються каменями, що падають зі скелі. - Чорні маги - це невмолимі, жорстокі люди, але вони є такі, які вони є. І вони потрібні - для великої рівноваги. Оце і є перша таємниця моль-фарства - велика РІВНОВАГА світу. Зазвичай темні маги - приховані. Вони відлюдники, рідко з'являються серед людей, віддають своє життя власним таємним ритуалам. Якщо ж людина стає на шлях білого мольфара - вона має бути доброзичливою, духовною, справедливою і високо віруючою. Тоді треба пам'ятати: що більше ви людину любите, то більше їй поможете. Якщо ж людина вас образила чи між вами є якась антипатія, ви не поможете їй, а тільки зашкодите. Краще тоді й не братися.

Мені час їхати. В листопаді рано сутеніє, і я хочу до смерку дістатися до Косова. Мольфар вирішує мене трохи провести. Ми йдемо стежинкою до річки, й далі говоримо про химерне поєднання язичництва і християнства, яким є мольфарська традиція. Ми говоримо про одну з найважливіших заповідей мольфарської магічної традиції: про те, що людина має бути вільною у своєму духовному виборі.

А що принесло візантійство в духовне життя наших предків?

Знищення правічних коренів. Знищення Віри. Спотворення духовних символів, які наповнювали життя тих людей сенсом, давали Силу як хранителям знань, так і звичайним людям. І справді - чи не звідтоді почався той духовний занепад, який і досі триває?

Я запитую у Мольфара:

- Зараз багато доводиться чути: необхідно, мовляв, повернутися назад, до прадідівських традицій, до прадавнього язичництва...

І цей носій традиції, котра химерно поєднала та сплавила у своїх ритуалах праєвропейські шаманські обряди, уламки слов'янського язичницького волхвування, козацьке характерництво та християнську віру, відповідає:

- Назад повернутися неможливо. Подивіться на річку - вона плине вперед, і ніяка сила не поверне її назад. Так само й потік історії: він рухається тільки вперед. Ми ніколи не зможемо повернутися назад. Це - ілюзія. Кожен процес закономірний, і якщо нам здається, що зараз необхідно повернути давні традиції, то мусимо дати їм нове життя, нове існування... Бо все змінюється...

- На Сході це теж основа основ - «Книга Змін».

- Так. Усі світові духовні традиції - це часточки прадавнього знання, котре після великої катастрофи, яку пережила колись Земля, було передане в різні куточки землі й розвинулося за індивідуальними законами. Від природи, від повітря та води залежить сила магічних традицій народів. Вони, ці традиції, нібито різні, але Джерело, яке породило їх, - єдине. І зараз завдання всіх, завдання моль-фарів - повернути людям ті витоки, які колись, давно-давно, розділилися на сотні джерелець...

На прощання Мольфар дає мені маленький гвіздочок, промовляючи:

- Раніше, коли людина йшла до мольфара, мусила так іти, щоб ні з ким дорогою не розмовляти, ніде не переходити воду. Зараз це практично неможливо. Крім того, до мене й неможливо прийти, якщо не перейдеш річку. Тому неодмінно в кишені треба мати гвіздок. Це мольфа, яка захистить результат примівки, прочитаної над вами.

Я кладу в кишеню куртки гвіздочок і ступаю на кладку.

Я повернуся до Києва і якийсь час житиму звичайним життям мешканки великого міста. А потім я знову приїду сюди, в серце Карпат. Бо є шляхи, зійти з яких неможливо...

Частина друга

ЗИМА

ГРОМОВИЦЯ.

Ворожіння.

Громові

обряди

Ворожіння, ворожба - передбачення майбутнього, долі; в древності - один із головних обрядів богослужіння.

Ворожбит - «професійний» волхв. Ворожбити й ворожки по зорях тлумачать сни про життя та смерть, застерігають від лихих людей, відводять лихо... Це ті самі жерці, що знали Божу волю й уміли по-Божому говорити.

«Українська міфологія»

Над морем глибоким - явір високий,

Грай море, радуйся, земле, Вік до віку!

А на тім яворі сиз орел сидить,

Сиз орел сидить да в воду глядить,

У воду глядить, з рибою говорить:

- Ой бути нам, рибо, і/ одного пана,

У одного пана, гса/іа Івана.

Тобою, рибо, гості вітати,

А ліош пером - листи писати!

Народна колядка

Я знову в Карпатах. Нині - Різдво, й ми з друзями вирішили провести його в горах. Для мене це ще одна нагода побачитися з Мольфаром. Цього разу я зателефонувала йому з Києва та попередила, що приїду (так, сучасні шамани користуються телефоном, комп’ютерами та іншими досягненнями цивілізації). Мені відомо, що Різдво й святочні дні - особливий час для магів, тому я хотіла знати, чи може прийняти мене Мольфар. Заразом я везу йому кілька своїх статей про мольфарство, що вийшли в київських журналах та дайджестах, а також - нові книги. Тому що мій Мольфар - охочий до читання, має чималу бібліотеку та ретельно стежить за новинками як художньої, так і науково-популярної літератури.

Ми прибуваємо до Косова. Зимові Свята в Карпатах - щось особливе. До сьогодні там ходять по домівках веселі колядники, віншуючи ґазд і бажаючи їхнім родинам щастя - на весь наступний рік. Донині в Карпатах збереглася традиційна «Маланка», веселий новорічний вертеп, коріння

1 ... 9 10 11 ... 59
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Знаки карпатської магії», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Знаки карпатської магії"