Читати книгу - "Коханець леді Чатерлей"

відвідини вбиральні, ні для кого не становлять жодного інтересу.

— Вся суть сексуальної проблеми, — говорив Гамонд, високий, худий чоловік, який мав дружину і двох дітей, хоча значно тісніше спілкувався з друкаркою, — полягає в тому, що в ній немає суті. Якщо точно, проблема взагалі відсутня. Ми не хочемо йти за чоловіком у туалетну кімнату, то чому ж нам іти за ним, коли він лягає в ліжко з жінкою. А саме тут корінь проблеми. Якщо ми не будемо зважати на друге, як не зважаємо на перше, то не залишиться й проблеми. Усе це безглузде й беззмістовне. Питання недоречної цікавості.

— Тихше, Гамонде, тихше! Якщо хтось полюбить Джулію, ти запалишся, а якщо він піде далі — закипиш… — Джулія була дружиною Гамонда.

— Звичайно! Так буде й тоді, коли цей хтось помочиться в кутку моєї вітальні. Усьому своє місце.

— Ти хочеш сказати, що не зважатимеш, якщо він займатиметься любов'ю з Джулією в якомусь потайному алькові?

Чарлі Мей трохи глузував, колись він тільки спробував пофліртувати з Джулією, як Гамонд грубо обірвав їх.

— Звичайно, зважатиму. Секс — це моя з Джулією особиста справа, і, звичайно, я буду проти, коли ще хтось спробує сюди влізти.

— Річ у тім, — сказав сухорлявий і веснянкуватий Томі Дюкс, який скидався на ірландця значно більше за Мея, блідого й досить дебелого, — річ у тім, Гамонде, що у тебе надто могутній власницький інстинкт, крім того, сильне бажання самоствердитися, і, крім того, ти прагнеш успіху. Я цілком належу армії, відтак зійшов з дистанції у вашому світі й добре бачу тепер, як надзвичайно чоловіки прагнуть самоствердження й успіху. Це прагнення розвинулося до неймовірних масштабів. На це йдуть усі сили особистості. І, звичайно, такі чоловіки, як ти, думають, що коли в тилу є жінка, то наступ буде успішніший. Тому ти такий ревнивий. Ось що для тебе секс — маленька жива динамо-машина між тобою й Джулією, яка має забезпечити успіх. Якщо раптом тебе зрадить успіх, ти почнеш фліртувати, як Чарлі, що успіху не знає. Люди одружені, такі, як ви з Джулією, носять на собі ярлики, як дорожні валізки. На ярлику Джулії написано: «Місіс Арнолд Б. Гамонд», — прямо як на багажі, що його хтось посилає залізницею. А твій ярлик — «Містер Арнолд Б. Гамонд — для передачі особисто місіс Арнолд Б. Гамонд». О, ви маєте цілковиту рацію, цілковиту рацію! Життя розуму вимагає зручного дому й пристойної кухні. Ви маєте цілковиту рацію. Воно навіть потребує нащадків. Та все обертається навколо інстинктивного прагнення успіху. Ось вісь, навколо якої крутиться все інше.

Здавалося, самолюбство Гамонда вражено. Він пишався гостротою свого розуму й тим, що не потурає вимогам часу. Однак і він прагнув успіху.

— Цілком вірно, без готівки не проживеш, — сказав Мей. — Треба мати якусь суму для того, щоб жити й справлятися… навіть щоб вільно мислити, потрібна певна сума грошей, інакше твій шлунок тебе спинить. Та мені здається, пора зняти з сексу всі заборони. Нам вільно розмовляти з ким завгодно, то чому ж нам не вільно займатися коханням з кожною жінкою, що нас до цього заохочує?

— От слова хтивого кельта, — сказав Кліфорд.

— Хтивого? А чому б і ні? Не думаю, що завдам жінці більшої шкоди, переспавши з нею, ніж тоді, коли потанцюю з нею… чи навіть поговорю з нею про погоду. Це просто обмін відчуттями замість обміну ідеями, чому ж його уникати?

— Ми станемо такими ж нерозбірливими, як кролі! — сказав Гамонд.

— Чому ні? Що поганого роблять кролі? Хіба вони гірші за невротичну революційну людську породу, сповнену нервової ненависті?

— Але ж ми не кролі, — сказав Гамонд.

— Саме так! Я маю розум, мені треба зробити деякі астрономічні підрахунки, які хвилюють мене не менше за питання життя й смерті. Часом мій шлунок страждає нетравленням. Я дуже страждаю від голоду. І так само страждаю від сексуального голоду. Що ж діяти?

— Я думаю, сексуальне нетравлення від надмірності позначиться на тобі ще сильніше, — насмішкувато сказав Гамонд.

— Нічого подібного! Я не переїдаюсь і не пересичуюся жінками. Кожен може вибрати, скільки йому їсти. Але ти мене цілком замордуєш.

— Зовсім ні. Ти можеш одружитися.

— Звідки ти взяв, що я можу? Може, це не узгоджується з тими процесами, які відбуваються в моєму розумі. Одруження має… і повинно… звести нанівець мої розумові процеси. Я до цього не схильний, то що ж мені залишається — зачинитися в келії, як чернець? Усе це, хлопче, дурість і нісенітниця. Я живу й займаюся своїми розрахунками. Часом мені потрібні жінки. Не хочу робити з цього проблему й не хочу, щоб будь-хто піддавав мене моральному осуду чи забороні. Я б посоромився бачити біля себе жінку з ярликом, на якому зазначено ім'я й залізнична станція, ніби на валізці з одягом.

Два чоловіки не забули один одному фліртування Джулії.

— Цікава думка, Чарлі, — сказав Дюкс, — ніби секс — це просто інша форма розмови, де ти виконуєш слова, замість того, щоб говорити їх. Думаю, так воно і є. Думаю, треба обмінюватися з жінками відчуттями та емоціями так само, як ідеями про погоду чи щось інше. Секс має стати своєрідною нормальною фізіологічною розмовою між чоловіком і жінкою. Якщо у вас немає спільних ідей, ви з жінкою не розмовляєте, тобто ви розмовляєте без жодного інтересу. Так само, якщо в тебе немає з жінкою якихось спільних емоцій і відчуттів, ти з нею не будеш спати. Але якщо ти маєш…

— Якщо ти маєш потрібного роду емоції чи симпатії до жінки, ти мусиш з нею спати, — сказав Мей. — Це єдина порядна річ, яку варто робити. Так само, якщо ти зацікавлений у розмові з кимось, єдиний пристойний вихід — виговоритися. Ти ж у такому випадку не зціплюєш зуби й соромливо не закусуєш язика. А просто говориш своє слово. Так само в усьому іншому.

— Ні, — сказав Гамонд. — Це невірно. Наприклад, ти, Мею, розтринькуєш на жінок половину своїх сил з такими думками. Ти ніколи не досягнеш того, що тобі призначено. Надто багато твоїх сил піде не в той бік.

— Можливо, а от твоїх сил, Гамонде, хлопче, одружений ти чи ні, надто мало йде саме в цей бік. Ти збережеш чистоту й цілісність свого розуму, та він стане до чорта сухим. Твій чистий розум висохне, як смичок, тобто те, що від нього залишиться. Ти просто виговориш його.

Томі Дюкс розсміявся.

— Годі вам, мудрагелі! — сказав він. — Гляньте на мене… я не займаюся високою