Читати книгу - "Пастка для Бродського, Джулія Ромуш"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
*********************************************************************
Я оглядаюсь, мені подобається ця атмосфера — трохи праворуч від мене стоїть невеликий шкіряний диванчик. Я відразу скривилася, як уявила, що він тут задовільняє цю чікулю, яка сидить у нього за дверима. Трохи далі стоїть його стіл. Підходжу і проводжу по ньому рукою, він з червоного дерева. У мене завжди була слабкість до красивих, дорогих меблів ручної роботи. За столом стоїть шкіряне крісло з підставкою під шию, напевно, в цьому кріслі ніколи не затече спина. Зліва від робочого столу стоїть великий стіл і багато стільців. Напевно, тут він проводить наради й сварить співробітників.
Мене приваблює велике підвіконня, на якому в ряд на підставках стоять футбольні м'ячі, їх тут 12. Я підходжу трохи ближче і бачу, що на них підписи. Так це його пристрасть, хобі? Він любить футбол. І як тільки я простягнула руку до одного з м'ячів, чую ззаду:
- Я б не радив тобі цього робити. - Крижаний голос обпік мене, ніби відром крижаної води... Я різко розвертаюся, і трохи морщуся від болю у моїй нозі. От чорт, і машинально тягнуся погладити місце забиття.
Він несхвально дивиться, як я тру ногу і різко говорить:
- Що, ще не пройшов біль?
- Ще трохи болить, але завдяки твоїй мазі вже набагато краще. - Кажу я і тут же сварю себе - навіщо ти згадуєш той вечір?
Він оглядає мене з ніг до голови й зупиняється поглядом на моїх грудях. Його очі одразу темніють, і я розумію, що відбувається щось не те.
- Вирішила розпочати з того, на чому ми зупинилися минулого разу? - Глузливо запитує чоловік, а я шокована від такої зухвалості, і опускаю очі на груди ... Твою ж мати... Коли я одягала свою боді-сорочку, забула його поправити, тож тепер мої груди на показ... Закриті тільки трішки соски, але добра частина їх вийшла погуляти, і вони стоять готові до бойових дій... Ах, ти ж чорт! Я різко розвертаюся до нього спиною, і заправляю своє багатство назад у нірку.
- Вибачте, Вадим Олександрович, я в поспіху переодягалася, не звернула уваги на цей нюанс. Це всього лише збіг обставин, нічого ТАКОГО, про що Ви подумали й в думках у мене не було. - Кажу я на автоматі. Але бачу, що чоловік не почув моїх слів, він стоїть з упевненим виглядом, думає, що я зробила це спеціально.
- Добре, Олеся Ігорівна, повірю Вам на слово. - Каже цей гівнюк, і сміється собі в кулак.
Так Туманова, не потрібно зараз кип'ятитися і випускати пар! Просто мило посміхнися і підпиши цей чортів договір, бо якщо через 2 місяці не заплатиш платіж по іпотеці, будеш жити із бомжами на вулиці й в обіймах зі своєю гордістю.
Я удаю, що все добре і сідаю за стіл. Вадим дає мені контракт — ВІН НА РІК. От чорт, ще й умови такі, що я не можу звільнитися сама, тільки за згодою двох сторін, або зі сплатою величезного штрафу. Як ніби договір з дияволом... У мене виривається нервовий смішок, але я читаю далі. Тут така зарплатня за місяць, як мої три платежу за іпотеку. Ого-го, ось це гроші!
Я беру ручку і ставлю свій підпис на договорі. Мені потрібно було принести трудову книжечку і довідку з лікарні, що я пройшла медичний огляд. Я віддаю йому все це, він бере і зупиняє свій погляд на дописі гінеколога, де написано, що я здорова і все тіп-топ. Задоволено посміхається, переводить погляд на мене:
- Ну що, відзначимо наш договір хорошим якісним сексом? Де тобі більше подобається - на столі чи на дивані? - Він говорить цілком серйозно, і жодного натяку на жарт. Він наполегливо дивиться на мене і чекає відповіді.
- Якого біса тут відбувається? - Я різко підриваюся зі стільця і, нервово роздуваючи ніздрі, дивлюся на цього козла.
- Давай без цього, добре? Навіщо цей спектакль? У тебе вдома ти вся аж тремтіла, як хотіла, щоб я тебе узяв, стогнала і була як весняна кішка. Хочеш сказати, що за три дні все змінилося?
Чоловік за допомогою трьох кроків виявляється поруч, хапає мене за волосся і відтягує мою голову назад.
Ну що, отримала? Сама хотіла, спокушала, напівгола перед ним сиділа ... А тепер що? Як пояснити розлюченому і збудженому чоловіку, що чорта з два, а не секс він отримає?
- Я була п'яна і під діями знеболювального! Так що твій поїзд поїхав, малюк. - Кажу різко і відштовхую його руку від себе.
- Значить ти ввалилася сюди з цицьками назовні, і зараз говориш мені, що у тебе до мене немає ніяких бажань? - Уже переходячи на підвищений тон каже цей чоловік.
- Ну чому ж немає, милий? - Навмисно солодко розтягую я, поки підходжу ближче, щоб забрати свою сумку з крісла. Я підходжу до нього, торкаюся руками до його грудей, проводжу трохи вниз пальчиками. Поки він закриває очі й насолоджується моїми дотиками, заходжу за його спину, беру свою сумку, тягнуся навшпиньки до його вуха і ніжно шепочу:
- Я дуже, дуже хочу ... працювати у твоїй фірмі.- І різко, поки він стоїть збентежений від ситуації, вибігаю з кабінету. Поки двері закриваються, чую його рик - "От сучка." Закриваю двері.
Стою, намагаюся віддихатися і бачу, що чікуля вже сопе незадоволено у дві дірочки, і дивиться на мене гнівним поглядом.
- Що фото в інстаграм не вантажиться? - Різко кажу й біжу до ліфта.
Ух, вийшовши на вулицю я трохи переводжу дихання. Мені стає так страшно, що мої ноги починають труситися. Дитинко, та ти вирішила пограти з вогнем?
*********************************************************************************
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пастка для Бродського, Джулія Ромуш», після закриття браузера.