Читати книгу - "Стань моїм першим, Адалін Черно"

Глава 6

Кіра

Напевно, якби я була скромницею, втекла б відразу після його прохання відсмоктати йому, але я залишилася і, здається, йому сподобалося.

Про мінет я багато говорила з подругами. Вони в мене взагалі любительки побазікати на тему сексу. Ще більше я читала. Навіть ролики дивилася. Не те щоб я готувалася, просто…

Я знала, що одного разу мені це доведеться зробити. Щоправда, я думала це буде після, а не до позбавлення цноти. Навіть тут Кирило мене здивував. Якщо для нього це норма, то чому ні? Він напевно звик до того, що жінки задовольняють його ротом. Я ж знала, на що йшла, хоча було трохи неприємно бачити в його ванній жіночі приналежності. Усвідомлювати, що в нього напевно хтось є, а він цієї миті, без докорів сумління, трахає тебе в рот.

Я відхиляюся. Смак сперми все ще відчувається в роті, і я ковтаю слину. Усміхаюся і встаю на ноги. Мене трохи веде від довгого сидіння на колінах, але Кирило одразу ж хапає мене за руку, не даючи впасти.

До себе притискає й… цілує. Його міцний стояк упирається в низ мого живота, я ковтаю, підводжу погляд на Багрова й… тону в його сірих очах. Кирило обхоплює мене за потилицю і штовхає на себе. Цілує так, що в мене коліна починають тремтіти, а внизу живота миттєво стає гаряче та волого.

Терпкий запах його задоволення пробивається мені в ніздрі, рухи язика стають наполегливішими, його рука досліджує мою спину. Я тим часом ледве стою на ногах. У голові немає жодної зв’язної думки. Я збуджена й хочу отримати розрядку. З ним.

Внизу живота все пульсує, чутливі соски знемагають від спраги дотиків. Я труся об нього тілом і відповідаю на його поцілунок з усією пристрастю, на яку здатна. Я хочу більшого. Хочу його. Зараз. У собі.

Я гадки не маю, яким має бути мій перший раз і яким буде біль. Статті з цього приводу я теж читала і відео навчальні дивилася, навіть із дівчатами розмовляла, але це — не те. Кожна каже своє. Комусь взагалі не було боляче, хтось потім взагалі боявся займатися сексом, а в когось не було ні краплі крові. Чого сьогодні чекати я уявляю лише приблизно.

— Тремтиш уся, — каже Кирило, відриваючись від поцілунку. — Так сильно хочеш?

Його рука з попереку зісковзує мені на стегно, потім до ноги, торкається внутрішньої частини й повільно підіймається вище.

— Будь ласка… — шепочу.

Я, виявляється, можу бути настільки збудженою, щоб благати чоловіка. Його.

— Та ти мокра вся, — гарчить Кирило і штовхає мене до панорамних вікон, з яких я нещодавно розглядала нічне місто.

Мої лопатки та сідниці притуляються до холодного скла. Я машинально розсовую ноги ширше, щоб утримати рівновагу, але Кирило відразу підхоплює мене за стегно й підіймає одну ногу, закидаючи її собі на поперек. Я охаю, коли його пальці знову торкаються мене там. Він кусає мою шию й м’яко проводить по мокрих складочках, торкається клітора.

— Така мокра… течеш уся…

Як учорашня цнотлива, я, мабуть, мушу зніяковіти. Щоки повинні покритися рум’янцем, а я — запам’ятати ці слова і згоряти від сорому щоразу, коли доведеться їх згадувати. Я їх, звісно, запам’ятаю, але згоряти від сорому мені точно не доведеться, тому що його не відчуваю.

Натомість відчуваю його. Дотики, поцілунки, погляд. Я бачу, як Кирило на мене дивиться. Можливо, у мене мало досвіду в чоловіках, але погляд його очей, кольору грозового неба, не може брехати. Він мене хоче. Його твердий член упирається мені в стегно, руки досліджують мене внизу, губи жалять гарячими поцілунками.

— Звідки ти взялася така? — шепоче мені на вухо. — З розуму мене звела.

Усі його слова видруковуються в пам’яті. Кожне речення записується та заповнює найважливішу для мене теку під назвою «Перше кохання».

Тремтіння прострілює все тіло, коли його палець штовхається всередину мене. Я охаю й б’юся головою об панорамне скло. Тримаюся за плечі Кирила сильніше й веду рукою по його животу до члена. Хочу його відчути, доторкнутися ще раз.

Торкаюся пальцями спочатку великої гладкої голівки, потім основи. Стискаю долоню і вожу по ньому вгору і вниз. Кирило буркоче щось незрозуміле й сильніше штовхається мені в руку.

— Боже… — белькочу я. — Господи…

— Невже тебе так не торкалися? — запитує. — Не збуджували? Твій цей єдиний партнер.

Я не одразу розумію, про якого партнера йдеться, а коли згадую, хочу сказати, що збрехала, але розумію, що тоді він може все припинити й хитаю головою.

— Гаряча така… — веде язиком від ключиці до вуха. — Пристрасна.

І він. Він гарячий.

Коли гаряча пульсація внизу живота стає нестерпною, Кирило відхиляється. Я так і лишаюся стояти біля вікна. У вухах шумить, унизу живота відчуваються болючі спазми. Я хочу… господи, хочу кінчити. Зараз. Настільки, що готова сама себе пестити, але стримуюсь.

Кирило повертається з презервативом у руках, розкриває його й натягує на член буквально на ходу. Підходить до мене.

— Тут чи на ліжку?

— На ліжку, — бурмочу.

Тут би я теж спробувала, але кажуть, уперше краще традиційним способом. Так, начебто, не дуже боляче.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍