Читати книгу - "Розбивши її життя (частина 1), Сафо Мелі"

Глава 4

Олексій

Лєнка - моя сусідка, яка зітхає в мій бік мало не з самого дитинства. При чому зітхає дуже наполегливо. Одного разу, коли мати рано вранці поїхала в місто, а я ще спав, увірвалася до мене додому, роздяглася і залізла в ліжко. Я почав прокидатися від того, що мені дихали між ногами, прямо на мій ранковий стояк. Вона обхопила мій член губами і заковтнула його так глибоко, що сон остаточно зняло рукою. Я різко відсмикнув ковдру, щоб зрозуміти, що це за сюрприз, коли вона вискочила з-під ковдри і спритно вмостилася на мене зверху. Чи варто говорити, що чинити опір тоді я був вже не в силах...

Після того випадку, вона вирішила, що може заявлятися до мене при першій же можливості, а я, цілком здоровий і вільний чоловік з регулярними потребами, не дуже й пручався.

- Ба-а-а-а, які люди до нас завітали! - Лєнка була п'яна, це видно було по її ході. Підійшла і кинула погляд на мою руку, яка все ще стискала руку Асі. Мене її поява і тон насторожили, але я навіть припустити не міг, як вона буде діяти. Лєна кинула оцінюючий погляд в бік моєї супутниці, але, мабуть, як і я, не змогла її розгледіти. Присутність сусідки не обіцяла нічого доброго, назрівала якась явно не дуже приємна сцена. Але на мій подив, Лєнка наблизилася до Асі і вручила їй свій стакан. - Спробуй, як смачно!

- Що це? - з сумнівом запитала Ася, беручи в руку пластиковий стакан.

- Лимонад. Пий, дуже крута штука!

Лєнка, звичайно, ще та актриса, але зараз навіть я не помітив каверзи, настільки гармонійно і природно вона зіграла добродушне ставлення до моєї супутниці.

- Спасибі! Я як раз дуже пити хочу.

І не встиг я збагнути, що станеться далі, як Ася піднесла стакан до губ, зробила кілька великих ковтків і тут же різко і голосно спробувала вдихнути повітря. Я злякався і різко висмикнув літрову пляшку води у пацанів, що стояли поруч. Ася схопилася за пляшку і намагаючись запити знову зробила кілька жадібних ковтків. І тут за спиною я почув:

- Чувак, там в пляшці самогон! - я завмер, розуміючи, що буде далі.

- От же ж дура! - промовила Лєнка, засміялася і, хитаючись, пішла кудись в сторону. А потім обернулася до нас і додала: - А ти, Семенов, приповзеш ще!

Я хотів було наздогнати Лєну і задати їй жару за скоєне, але Ася задихалася, тому вся моя увага зосередилося на ній. Хтось подав їй води. Вона запила, віддихалась трохи і витерла руками сльози. Олеся обіймала її і щось обурено говорила на адресу Лєнки.

- Ля, Лєнка ваще двинута! - вигукнув Вовка. - Що вона їй дала там?

- Та спирт з лимонадом вони розводили весь вечір! - повідомив мені один з пацанів, що стояв ззаду.

Я підійшов до Асі, взяв її за руку:

- Підемо, я відведу тебе додому!

- Я н-н-не ... м-м-можу в так-ком в-вигляді д-додому! - мабуть, настільки міцне спиртне вона пила вперше і її вже зовсім накрило. Ася майже висіла на шиї Олесі, а та намагалася утримати Асю і гладила її по голові. - М-м-мене бать-ко...

- Вб'є, я зрозумів. - закінчив я її фразу, але ситуацію треба було якось рятувати. Вона ледве стояла на ногах. - Йдемо, я відведу тебе в одне місце, де ти зможеш спокійно прийти до тями.

Вона п'яно кивнула, але в спробі зробити крок оступилася і впала прямо мені в обійми. Обидві її подруги насторожилися:

- Куди ти її збираєшся вести?

- Дівчата, прикрийте її вдома. До світанку приведу, все буде добре, не хвилюйтеся! - крикнув я Олесі і Наташі, ведучи їх подругу.

- Добре. Льоха, води візьми, їй знадобиться! - Наташка вручила мені пляшку з водою.

Ледве пересуваючи ногами, Ася йшла, тримаючись за мене, як за єдиний порятунок.

- Л-ль-oш ... М-м-мені д-дуже п-п-погано! - ледве вимовила вона, і я швидко згорнув з дороги до найближчих кущів.

Ася впала на коліна. Її кілька разів сильно вирвало, після чого я почув, як вона голосно задихала, намагаючись відновитися. Через пару хвилин я допоміг їй піднятися на ноги і налив їй в долоні води, щоб вона могла прополоскати рот і вмитися.

- Спасибі! Трохи легше. - мабуть, їй дійсно полегшало, тому що вона почала вимовляти слова. При цьому її вигляд говорив про те, що до нормального стану їй ще дуже далеко.

Я знову закинув її руку собі на плечі, спер на себе, і ми пішли далі.

- Куди ти мене ведеш? - слабким голосом поцікавилася Ася.

Зараз побачиш, ми майже прийшли.

Через хвилину ми зупинилися у старого занедбаного будинку. Замок в ньому був зламаний, і місцева молодь облаштувала в ньому місце для таємних побачень. Саме те, щоб дівчина відпочила і прийшла до тями подалі від сторонніх очей. У цьому селі тільки покажися комусь в такому вигляді, як на ранок тут кожна собака буде в курсі всіх подій.

Коли ми зайшли в будинок, я допоміг Асі піднятися дерев'яними сходами на горище. Там було сіно, на яке вона відразу ж вляглася і згорнулася в клубок, наче кицька. Я приліг поряд, закинувши руки за голову і втупившись в величезну діру в даху, де видно було зорі.

З тих пір, як я повернувся з армії, це було моє улюблене місце усамітнення. Немов гіпнотизуючи, мене захоплювали тисячі сузір'їв, і я моментально занурювався у власні думки.

- Чому ти возишся зі мною? - я здригнувся від несподіванки.

І справді, чому? Повторив я запитання сам собі. Звичайно, я відчував свою провину, адже не будь мене поруч з цією дівчинкою, Лєнка б взагалі не звернула на неї ніякої уваги. Але не тільки тому. Все сталося якось саме по собі. Я відчував десь в душі, що сьогодні саме я маю бути з нею поруч. Моя мати не зрозуміла б, якби я серед ночі притягнув п'яну незнайому дівчину до себе додому. І це місце було ідеальним притулком, де вона відпочине. А потім я відведу її додому.

- Просто не був упевнений, що тобі варто в такому вигляді залишатися з місцевою молоддю. І, крім того, не думаю, що твоїм батькам варто знати про це все.

- Спасибі тобі! - прошепотіла Ася, встромила носом мені в бік і через хвилину, мабуть, заснула. Її дихання вирівнялося, і вона розслабилася.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍