Читати книгу - "Поворот долі, Hevi"

8

   Прокидаюся швидше ніж завжди. Треба сьогодні виглядати на всі сто, перший день на робочому місці. Біжу швиденько в душ. Підсушую волосся і піднімаю його у високу зачіску, пару локонів залишаю спадати донизу. Вдіваю придбаний вчора комплект, тоді надіваю блузку і спідницю. Подивившись на себе вирішую, що якщо розстібнути декілька гудзиків буде краще, а що, в мене гарні форми, тай я не проти трохи подразнити мажора, цікаво випробувати його витримку. Трохи підводжу очі і наношу блиск на губи. Дивлюся на себе і мені все подобається. Взуваю чобітки, а в сумку кидаю туфлі, щоб перевзутися на роботі,не паритися весь день в чобітках. Беру пальто і на вихід.

   До роботи добираюся швидко, добре , що Аня вчора скинула мені геолокацію. Припаркувавшись стою перед величезною будівлею, аж страшно заходити, голова паморочиться.

   На вході турнікети і так просто не зайти. Я сказала своє прізвище охороні, вони переглянули списки, звірили з паспортом і впустили мене всередину. Піднялася на потрібний мені поверх, побачила секретаря і сказала:

    - Я до Олега...

   І застила, я не знаю як мажор по батькові. Мені стало не зручно, я не знаю, що казати...

   - Оля, доброго дня, проходьте до мене, я на вас уже чекаю.

   Повертаюся, за мною стоїть мажор. Весь такий діловий і серйозний.

   Мажор показує мені рукою куди мені потрібно йти. Він прямує вперед, а я за ним. Відчиняє одні з дверей і пропускає мене в середину. Тоді допомагає мені зняти пальто. Такий весь серйозний, навіть не схожий на себе, я його таким ще не бачила . Я не витримую першою:

   - Покажіть мені моє робоче місце і якщо можна мені б помічника, щоб хтось розказав як тут усе працює. Не хочу вам заважати, у вас ітак мабуть багато справ.

   - Ти за мене хвилюєшся? Мені дуже приємно. Працювати поки будеш зі мною в моєму кабінеті, я готовий бути твоїм рабом не тільки помічником.

   Олег наближається до мене все ближче і ближче, а я відступаю назад поки не впираюся в стіл. Тікати більше нікуди, ого, я напевно перестаралася з декольте. Тому , що погляд мажора зараз саме на ньому. Його очі стають чорні як безодня. Мажор піднімає мене і садить на стіл, а сам розміщується у мене між ногами. Мені стає страшенно душно. Його рука піднімається зсередини по моєму бедру вгору. Голова нахиляється і він починає цілувати мою шию. Сама не розуміючи вигинаюся , а його пальці чіпляють краї моїх трусиків. Я просто тану в його руках і готова віддатися йому прямо зараз, на робочому столі і це в перші хвилини свого робочого дня. Що я творю? Але зупинити його немає сил. На щастя мене рятує телефонний дзвінок. Я зіскакую зі столу і сідаю в крісло, ховаючи свої ноги під стіл.

   Мажор тихо сам до себе посварився і відповів на дзвінок.

   - Так, слухаю. Добре, я зрозумів, признач зустріч на чотирнадцяту, а до того часу мене не турбувати, мене нема ні для кого.

   От я попала, що мені робити?

   - Давайте приступимо нарешті до роботи. Якщо ви забули я не змішую робочі стосунки з особистими, навіть просто для сексу.

   - Я не зможу спокійно з тобою знаходитися в одному кабінеті, навіть в одній будівлі, та навіть в одному місті, ти зводиш мене з розуму, ні про що інше крім тебе не можу думати, ні працювати, ні навіть спати спокійно, якщо не візьму тебе просто зараз то збожеволію. Через тебе я став одержимим маніяком, а моя жертва - ти.

   - Тримайте себе в руках, інакше я працювати тут не буду жодної хвилини. Я прийшла сюди працювати, а не втілювати ваші сексуальні фантазії. Тому прошу вас тримати дистанцію, інакше нам не працювати разом.

   - Хоч як би ти не старалася переконати мене, що я тебе не цікавлю, твоє тіло говорить зовсім інше, я бачив як ти реагувала на мене.

   - Вам здалося, самі щось собі вигадали.

   - Добре, якщо ти проти стосунків на роботі, то я буду добиватися тебе в не робочий час. Ти будеш моя от побачиш.

   - На вашому місці я б не була така впевнена.

   - Жінка коли говорить ні це означає так, не дарма ж існує така народна приказка.

   - Може нарешті почнемо працювати.

   Ну нарешті ми занурилися в роботу, більше мажор до мене не приставав, навіть якось обідно стало. Він мені все показував, розказував і пояснював якщо не розуміла. Можу сказати, що як вчитель він супер, терплячий, гарно пояснює, а головне без криків, не знаю чи я б так змогла. 

   Час до обіду пройшов швидко. Мені з ним навіть стало якось комфортно і затишно.

   - Ти не проти зі мною пообідати? Запитав Олег.

   - Так звичайно, я вже зголодніли.

   Ми зібралися і вийшли з кабінету. Зайшовши в ліфт почали спускатися вниз. Тут Олег несподівано притис мене до себе і поцілував. А я думала він уже заспокоївся, та дарма.

   - Я весь день про це мрію, а так як зараз обід, то це не в робочий час і я можу тебе цілувати. Стримувати себе поруч з тобою дуже важко, може ти переглянеш свої принципи і зробиш для мене виняток?

   Він зробив такі очі як у кота із мультфільма "Шрек". Я не змогла втриматися і засміялася.

   - Яка ти прекрасна коли посміхаєшся.

   Я ніяковію від його компліментів, хоча мені дуже приємно їх чути від нього. Невже цей чоловік починає мені подобатися? Ні цього не може бути.

   Довго пообідати ми не могли так як у нього скоро зустріч і йому довелося піти. Мені стало скучно без нього, хоча він і обіцяв якнайшвидше повернутися...

 

****

 

   Я сиділа над документами весь цей час, по трохи з усім розібралася, ніби нічого складного і немає. Робочий день уже підходив до завершення , а Олега так і не було. Я навіть трохи засмутилася, скучно якось без нього.

   Коли збиралася уже виходити в кабінет буквально залетів Олег.

   - Встиг, думав, що спізнився. Хотів запросити тебе до ресторану відсвяткувати твій перший робочий день. Ти як?

   - Ну вбрання в мене не дуже підходить для вечірнього походу до ресторану.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍