Читати книгу - "На крилах кохання, Софія Кривцова"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Раптом на машині з'являється Артем, він швидко виходить і відштовхує від мене незнайомця.
-Ти хто такий, щоб підіймати руку на жінку? Раптом Артем вдарив його кулаком в обличчя, і з усієї сили б'є його.
-Я вб'ю тебе!
Я почала відштовхувати Артема від незнайомця який був у крові і без свідомості.
-Якщо ще раз хтось посміє хоч пальцем до тебе доторкнутися, я вб'ю ту людину хто б це не був!
Я ще ніколи не бачила Артема таким злим здавалося що заради мене він був готовий вбити кожного чоловіка який скаже погане слово у мою сторону.
Ми пішли до машини.
-Софія чому ти не подзвонила мені? Ти бачила що мене немає, а якби цей виродок зґвалтував тебе, щоб було?
-Вибач,я думала у тебе важливі справи не хотіла тебе турбувати.
-Зараз моєю важливою справою буде захищати тебе від виродків.
-Чому ти так хвилюєшся за мене? Ми ж просто друзі.
Артем занервував.
-Софія, тому що я... дуже хвилююся за тебе.
В його очах була тривога, але він завів машину і завіз мене додому.
Я хотіла вже вийти, але Артем взяв мене за руку.
-Софія, пообіцяй мені що тепер ти будеш завжди телефонувати мені коли мене немає поруч.
Це не було схоже на дружбу, це було щось значно більше.
-Добре, я завжди буду тобі телефонувати коли тебе немає поруч.
Артем відпустив мою руку.
-Добре, бувай бережи себе Софію я хвилюватимусь.
-Не хвилюйся зі мною все буде добре.
Мені здавалося що Артем теж любить мене, але я була не впевнена у цьому.
Вдома я зробила собі смачний чай та пила його з печивом обдумуючи сьогоднішній події, дійсно, а якби Артем не приїхав я навіть не уявляю що зі мною було б.Артем наче ангел охоронець з'являється у потрібний момент.
Допивши чай, я сіла робити пари. Зробивши всі пари я лягла спати.
♡Ранок♡
Прокидаюся від будильника та вимикаю його, учора робила пари до дванадцяти ночі, тому вставати з теплого ліжка було не легко.
Встаю й одразу прямую в душ, тепла вода допомогла мені прокинутись. Зібравшись я отримала повідомлення від Артема.
-Я біля твого під'їзду виходь.
Вийшовши на вулицю прямую до Артема та сідаю у машину.
-Привіт, у тебе сьогодні скільки пар?
-У мене 4, а в тебе?
-Також 4. Відповів Артем.
Доїхавши, ми з ним вийшли з машини та Артем взяв мені каву. На вулиці я побачила Аліну, вона йшла й усміхалась, але поглянувши на мене її посмішка зникла і вона розлютилась коли побачила мене з Артемом. Раптом до нас підійшов Максим.
-Привіт, Максе. Вони пожали одне одному руки.
- Софія, я знаю що вчора з тобою сталося, Артем розповідав я співчуваю добре що Артем вчасно приїхав.
-Дякую,мені вже краще!
Ми з Артемом пішли на пари, а Макс пішов кудись у справах.
На лекції нам сказали що нас буде тиждень без навчання, але причину не сказали, для мене це була чудова новина.
Після всіх пар ми з Артемом вийшли на вулицю і я промовила.
-Артем, в тебе також буде тиждень без навчання?
-Так, за цей тиждень ми з тобою можемо добре погуляти.
Сівши у машину Артем завіз мене додому.
-Добре бувай, хорошого тобі вечора бережи себе.
-Бувай Артем і тобі.
Вдома я повечеряла,але раптом мені написав Макс.
-Софія, привіт вийди, будь ласка, на 5 хвилин на вулицю мені треба тобі дещо сказати.
Зібравшись я вийшла з під'їзду.
-Привіт, ти хотів мені дещо сказати.
-Привіт так, я не знаю як так вийшло але... ти мені подобаєшся і я кохаю тебе.
Я була шокована, для мене це був удар у спину я вважала Максима лише хорошим другом.
Раптом Максим притулився до мене і поцілував у губи, від шоку я швидко його відштовхнула й дала ляпаса.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «На крилах кохання, Софія Кривцова», після закриття браузера.