Читати книгу - "Юпітер у Леві, Olha Alder"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Закінчивши, Кім У Шик скинув піджак і почав розстібати ґудзик на сорочці.
— Так і будете дивитися? — Я залишився надто близько. Але цього вечора не збирався здаватися. Зрештою, я збирався за нього заміж.
Я впевнено кивнув. Кім У Шик серйозно подивився на мене:
— Це буде точка неповернення.
Я знав. І я був готовий відмовитися від слави короля й сяйва на вечірках. Моє обличчя й тіло належали найкращому. І я його вибрав сам. Він був найкращим для мене.
Я кивнув.
— Мін Су. — Він поклав руку на мою щоку. — Це ваш останній шанс піти.
— Не піду. — Я прошепотів і накрив своєю долонею його кисть.
— Тоді дивіться.
Він змусив відійти подалі й дивитися на те, як він стягує сорочку.
Уся його спина була розмальована старими чорнилами. Там, де закінчувалася шия, — починався перший штрих. Кінця тату я так і не побачив — він був схований під ременем штанів, що щільно обтягували його спортивне тіло.
На його спині червоніли величезні червоні бутони лікорісу, яких пожирали реалістичні зеленуваті змії з добре промальованною, трохи сріблястою лускою. І все це на тлі якихось абстрактних мотивів, вибитих чорною фарбою.
Ах, якби він попередив трохи ясніше — мої п’яти вже блищали б на виході.
Прекрасне тіло було спотворене бандитською, злочинною й огидно величезною тату.
Але я знав, що я вже пов’язаний цією таємницею з ним назавжди.
— Я вже… не член тієї групи. — Обережно обертаючись, дивлячись через плече, але вдивляючись у моє бліде обличчя, сказав Кім У Шик.
— Я вірю. — Легким кроком скоротивши відстань між нами, я торкнувся руками його спини, проводячи пальцями по м’язових вигинах, торкаючись зіпсованої шкіри. — Я вірю. — Я торкнувся губами його лопатки, а потім втупився лобом йому в плече.
— Я теж вірю вам, Мін Су. Вірю, що ви ніколи не були нічним метеликом.
Ми простояли так деякий час, поки Кім У Шик не похитнувся. Я взяв його під лікоть і допоміг сісти на ліжко. Він гірко хмикнув:
— Це теж наслідок роботи на банду. — Він посунув своєю ногою. — Прострелили, і тепер сухожилля погано тягнеться.
Я заохочуче посміхнувся:
— Вам просто потрібна хороша реабілітація. Хочете, я буду вашим лікарем?
— О, здається, у вашому досьє був медичний коледж. — Він заплющив очі й почав приймати мої повільні невагомі поцілунки в щоки.
— Ммм, ви дуже ретельно мене вивчали. Дозвольте мені тепер дізнатися більше про вас. — Я потягнувся до пряжки його ременя. Вона брязкнула й упала на підлогу, замовкнувши.
Вранці ми насолоджувалися солодкою знемогою в ліжку з дорогоцінним У Шиком. Я був такий щасливий, приймаючи його поцілунки, нікуди не поспішаючи й повертаючись на батистових простирадлах. Поки не задзвонив телефон.
Я скинув дзвінок і ще десять хвилин насолоджувався спокоєм.
Поки наполегливий абонент не перетелефонував знову й знову.
— Відповідайте, Мін Су. — Усміхнувся У Шик.
— Не хочу. — Я знову скинув дзвінок. — Немає нічого важливішого за нас.
Кім У Шик поправив пасмо мого волосся, що впало на вії:
— Добре. Як побажаєте.
Але дзвінок роздався знову. Тоді я повністю вимкнув телефон і змахнув його рукою з тумбочки. Він глухо впав на пухнастий килим.
Відчепися від мене, Чхве І Джин!
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Юпітер у Леві, Olha Alder», після закриття браузера.