Читати книгу - "Дівчина, що гралася з вогнем"

відповів Мікаель.

У кухні зависла глуха мовчанка. Мікаель буквально міг бачити, як крутяться коліщатка в голові Бйорка. Нарешті господар простягнув руку і взяв з підвіконня пачку сигарет. Це була перша сигарета, яку він закурив за час їхньої розмови.

— І якщо я щось знаю про Залу… Яку ціну ви готові за це заплатити?

— Це залежить від того, що саме вам відомо.

Бйорк думав. У ньому боролася безліч думок і відчуттів.

Звідки, чорт забирай, Мікаель Блумквіст міг щось знати про Залаченка?

— Давненько мені не доводилося чути це ім’я, — мовив нарешті Бйорк.

— То, значить, вам відомо, хто він такий? — спитав Мікаель.

— Я цього не говорив. Навіщо вам це потрібно?

Подумавши секунду, Мікаель сказав:

— Це одне з імен з мого списку осіб, яких відкопав Даґ Свенссон.

— Яку ціну ви готові заплатити?

— Ціну за що?

— Якщо я виведу вас на Залу… Погодилися б ви тоді забути мене у вашому репортажі?

Мікаель поволі опустився на стілець. Після Хедестада він вирішив, що ніколи в житті більше не заходитиме ні в які торги, і тепер не збирався торгуватися з Бйорком. Хоч як би не повернулася справа, він так чи так вирішив його викрити. Проте Мікаель зрозумів, що не зупиниться перед тим, щоб вести подвійну гру й укласти угоду з Бйорком. Сумління його не мучило. Бйорк був поліцейським, що скоїв злочин. Якщо цей тип знає ім’я можливого вбивці, то він зобов’язаний втрутитися, так що нехай тішить себе надією, що може відкупитися, видавши інформацію про іншого злочинця. Мікаель сунув руку в кишеню куртки і ввімкнув магнітофон, який вимкнув, збираючись іти.

— Розповідайте, — наказав він.

Перший допит, проведений після того, як пішов інспектор Бубланськи, пішов наперекосяк. Соня Мудіґ страшенно злилася на Ханса Фасте, але нічим не виказувалі своїх почуттів, а Фасте, немов навмисне, не помічав її сердитих поглядів.

Соня Мудіґ щиро дивувалася. Ханс Фасте з його мачизмом їй ніколи не подобався, але вона вважала його грамотним поліцейським. Сьогодні його поведінка відрізнялася надзвичайним непрофесіоналізмом: його вочевидь виводила з себе присутність гарної розумної жінки, яка нітрохи не приховувала своїх лесбійських нахилів. Також очевидно було, що Міріам Ву відчула його роздратування і весь час намагалася якомога болючіше підчепити розлюченого Фасте.

— То, значить, ти знайшов у моєму комоді штучний член. І які ж у тебе прокинулися фантазії? — спитала вона з цікавістю.

Міріам Ву хихикнула. Фасте сидів з таким виглядом, наче він от-от лусне від злості.

— Стули пельку і відповідай на питання! — сказав вій.

— Ти запитував, чи бавилася я з його допомогою з Лісбет Саландер. І я відповідаю тобі: не твоє це діло.

Соня Мудіґ підняла руку:

— Допит Міріам Ву перервано об одинадцятій годині дванадцять хвилин.

І вимкнула магнітофон.

— Будь ласка, почекайте нас тут, Міріам! Фасте, можна тебе на кілька слів?

Фасте встав і, кинувши на Міріам Ву лютий погляд, вийшов услід за колегою в коридор. Міріам Ву провела його ніжною усмішкою. В коридорі Соня різко обернулася до Фасте і наблизила до нього обличчя:

— Бубланськи доручив мені замінити його під час допиту. Від тебе ніякогісінької користі!

— Авжеж! Ця чортова шльондра слизька, як вуж.

— Ти вкладаєш у це порівняння якийсь фрейдистський зміст?

— Що?

— Забудь! Піди розшукай Курта Свенссона і підмов його зіграти з тобою в шахи або спустися вниз і постріляй у клубному приміщенні, взагалі роби, що тобі заманеться. Але тільки не лізь у цей допит!

— Та що це з тобою, Соню, чого ти на мене накинулася?

— Ти псуєш мені весь допит!

— Ти що, так збудилася від неї, що хочеш допитувати її наодинці?

Перш ніж Соня Мудіґ устигла подумати, її рука сама злетіла і заліпила Хансові Фасте ляпас. Тієї ж миті вона про це пошкодувала, але було вже пізно. Оглянувшись, вона з полегшенням переконалася, що в коридорі, дякувати Богу, нікого не було і ніхто цього не бачив.

Ханс Фасте спочатку дуже здивувався. Потім недобре посміхнувся їй в обличчя, перекинув через плече куртку і пішов геть. Соня Мудіґ уже ладна була погукати його, щоб вибачитися, але передумала і вирішила промовчати. Вона постояла хвилинку, намагаючись заспокоїтися, потім пішла до автомата, взяла два стаканчики кави і повернулася до Міріам Ву.

Якийсь час обидві мовчали. Нарешті Соня поглянула на Міріам Ву:

— Пробачте мені. Це був один з найгірших допитів, що їх проводили за всю історію поліцейського управління.

— Схоже, що з таким бравим хлопцем не просто працювати разом. Я б сказала, що він гетеросексуал, розлучений і має проблеми з жінками.

— Він пережиток темного минулого. Оце все, що я можу сказати.

— А ви — ні?

— В усякому разі, я не гомофобка.

— Добре.

— Міріам, я… і взагалі, всі ми ось уже десять днів працюємо майже цілодобово. Ми втомилися і роздратовані. Ми намагаємося розслідувати подвійне вбивство в Енскеді і таке ж саме жахливе вбивство в районі Уденплана. Ваша подружка якось пов’язана з обома місцями злочину. У нас є технічні докази, і її оголошено в розшук по всій країні. Ви ж розумієте, що ми повинні за будь-яку ціну знайти її, поки вона не заподіяла шкоди іншим людям, а можливо, й собі.

— Я знаю Лісбет Саландер… Не можу повірити, що вона когось убила.

— Не можете чи не хочете повірити? Міріам, ми нікого не оголошуємо в розшук по всій країні, якщо на те немає серйозних підстав. Можу сказати вам, що мій начальник, інспектор кримінальної поліції Бубланськи, теж не зовсім переконаний, що вона винна в цих убивствах. У нас обговорюється такий варіант, що, можливо, у неї був співучасник або що вона ще якось була втягнута в цей злочин. Але ми повинні її знайти. Ви, Міріам, думаєте, що вона невинна, але раптом ви помиляєтеся? Ви ж бо самі говорите, що мало що знаєте про Лісбет Саландер.

— Не знаю, що й думати.

— Тоді допоможіть нам з’ясувати правду.

— Я за щось заарештована?

— Ні.

— Я можу піти, коли захочу?

— З формальної точки зору — так.

— А не з формальної?

— Для нас ви залишитеся під питанням.

Міріам Ву розмірковувала над почутим:

— Гаразд. Запитуйте. Якщо питання мені не сподобаються, я не буду відповідати.

Соня Мудіґ знов увімкнула магнітофон.

Розділ 20

П’ятниця, 1 квітня — неділя, З квітня

Міріам Ву годину розмовляла з Сонею Мудіґ. Під кінець допиту до кабінету увійшов інспектор Бубланськи, мовчки сів поряд і слухав, не кажучи й слова. Міріам Ву ввічливо з ним привіталася, але говорила й далі, звертаючись