Читати книгу - "Служниця для божевільного графа, Делісія Леоні"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
А коли граф спокійно спав, ми з доктором Марвей проводили невеликі експерименти. Я допомагала йому з якимись аналізами. Професор Шолла навчив мене деяким правилам та основам лабораторних робіт. Така допомога лікарю допомагала мені стежити за ним та читати його записи.
До кінця третього дня всі вже були дуже втомлені та виснажені, а стан графа не покращувався. Вранці четвертого дня я йшла з кухні з підносом для графині, коли почула розмову в холі. Соур з кимось спілкувався, і мені здався голос гості знайомої.
— Даріє, — помітивши мене, гукнув Соур і простягнув руки до таці. Він уже вкотре за ці дні назвав мене на ім'я. Мабуть, заслужила чимось його довіру. - До тебе прийшли.
— До мене? - здивувалася я і чомусь новий страх огорнув мене. Невже граф Беррінг ніяк не зупиниться?
— Так. Директриса Берді.
Віддавши тацю Соуру, я з важким серцем пройшла до господині притулку. Я знала, чому вона прийшла. І знала, що... вона не зрадіє моїм словам.
— На тебе надійшла скарга, Даріє. І навіть не одна, - суворо промовила вона, і мені виразно згадалися роки, проведені в притулку. - Ти була однією з найкращих учениць, і я не чекала від тебе такого вчинку. Крім несумлінної поведінки, ти вирішила повністю занапастити репутацію мого будинку. Будинку, що дав тобі освіту та дах над головою. Тепер все місто гадає про те, що мій притулок виховує... путан! І окрім цієї ганьби, ти не виплатила мені за цей місяць гроші! Усі сироти повинні вчасно оплачувати свої борги переді мною! – її голос зірвався на крик. Зазвичай стримана директорка, зараз вона чи не вперше так явно виявила своє невдоволення.
— Леді Берді... - спробувала я пояснити все, але мене ніхто не хотів слухати.
— Я маю право вилучити тебе з цього будинку! А також звинуватити тебе у невиплаті боргу мені!
— Слухайте, леді Берді, я ще не отримала першої зарплати і...
— Якщо ти досі не отримала гроші, значить, ти їх не змогла заробити, значить, я виховала невдаху, ледарку, та ще й... повію! Але навіть вони заробляють гроші вчасно!
— Ви не смієте мене звинувачувати! - вигукнула я.
— Що тут відбувається? - пролунав у холі голос графині. От тільки її тут не вистачало!
Директриса Берді присіла у кніксені і представилася. І одразу ж перейшла до справи. А саме до того, що мною в цьому будинку незадоволені і що я не виплатила їй борг.
— Ваша Світлість, я сердечно перепрошую за те, що порекомендувала Вашому чоловікові своїх сиріт. Я зрозумію Вас і можу сьогодні ж забрати з Вашої оселі цю... - жінка кинула на мене зневажливий погляд, - цю... помилку.
Я подивилася на графиню. Їй нічого не варто зараз мене позбутися. Вона щодня дивилася на мене з ненавистю та зневагою. Куточки губ її трохи здригнулися, і вона звернулася до леді Берді...
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Служниця для божевільного графа, Делісія Леоні», після закриття браузера.