Читати книгу - "Стів Джобс"

171
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 102 103 104 ... 203
Перейти на сторінку:
яка могла запропонувати потрібне програмне забезпечення, — NeXT. Але Apple не відразу дійшла до того.

Apple спершу націлилася на компанію, засновану Жаном-Луї Ґассе, під назвою Be. Ґассе розпочав перемовини про продаж Be компанії Apple. Але в серпні 1996-го він перестарався на зустрічі з Амеліо на Гаваях. Він сказав, що хоче привести в Apple команду з півсотні людей, і просив 15 % компанії, яка начебто коштувала 500 мільйонів доларів. Амеліо онімів. В Apple підрахували, що Be насправді коштує близько 50 мільйонів. Після кількох пропозицій і зустрічних пропозицій Ґассе відмовився рухатися нижче позначки в 275 мільйонів. Він думав, що в Apple не мають вибору. До Амеліо дійшли чутки, що Ґассе сказав: «Я вхопив їх за яйця і не відпущу, поки добряче не заболить». Ґілу це не сподобалося.

Головний технічний директор Apple Елен Генкок відстоювала операційну систему Solaris (на базі UNIX) компанії SUN. Навіть попри те, що система не мала простого інтерфейсу користувача. Амеліо ж почав надавати перевагу Windows NT від Microsoft, котру, як йому здавалося, можна підправити поверхнево, щоби вона стала схожою на Macintosh, але в той же час залишалася сумісною з широким колом програмного забезпечення, доступного для користувачів Windows. Білл Ґейтс, нетерплячий до вкладення цієї угоди, почав телефонувати Амеліо.

Та існувала ще одна думка. Двома роками раніше Ґай Кавасакі (колумніст часопису Macworld і колишній «євангеліст» програмного забезпечення Apple) опублікував пародійний прес-реліз, жартуючи, що Apple купує NeXT і призначає Джобса виконавчим директором. У цьому розіграші Майк Маркула запитував у Джобса: «Ти хочеш до кінця життя продавати UNIX, обваляний у цукровій пудрі, чи змінити світ?». Джобс відповів: «Оскільки я тепер батько, мені потрібне стабільне джерело прибутку». У релізі зазначалося, що «завдяки досвіду, здобутому в NeXT, очікується, що він знову принесе почуття покірності в Apple». Автор також процитував Білла Ґейтса, який сказав, що Джобс розробить багато інновацій і компанії Microsoft знову буде що копіювати.

З поклоном до Купертіно

«Чи знає хто-небудь Стіва настільки добре, щоби зателефонувати йому?» — запитав Амеліо своїх підлеглих. Оскільки його попередній досвід спілкування з Джобсом два роки тому був не надто позитивним, Ґіл не хотів сам дзвонити Стіву. Та, як з’ясувалося, йому й не треба було того робити. Apple уже отримувала вхідні дзвінки з NeXT. Маркетолог середньої ланки в NeXT Ґарет Райс просто зняв слухавку і, навіть не проконсультувавшись із Джобсом, зателефонував Елен Генкок — запитати, чи не бажає вона глянути на їхнє програмне забезпечення. Вона відрядила когось із працівників на зустріч із ним.

Компанії втягнулися в інтенсивні перемовини, і на День подяки 1996 року Джобс телефонував безпосередньо Амеліо.

— Я саме їду в Японію, але хотів би тебе бачити відразу після повернення за тиждень, — сказав Джобс. — Не приймай жодних рішень, поки ми не поговоримо.

Амеліо, відкидаючи попередній негативний досвід спілкування з Джобсом, був радий чути його голос і тішився з можливості працювати разом.

— Дзвінок Стіва був для мене як приємний аромат старого вина, — пригадує він.

Амеліо пообіцяв, що не вкладатиме договору з компанією Be, допоки вони не побачаться.

Для Джобса змагання з компанією Be було справою принципу — йшлося не лише про професійне, а й про особисте. NeXT ішла на дно, і перспектива придбання її компанією Apple видавалася спокусливим порятунком. Крім того, Джобс відчував сильну неприязнь, інколи навіть занадто сильну, а Ґассе займав одну з перших позицій у списку ворогів. Навіть незважаючи на те, що, здавалося, вони помирилися, коли Джобс працював у NeXT.

— Ґассе — один із небагатьох у моєму житті, кого я можу назвати справжньою паскудою, — несправедливо наполягав Джобс. — Він усадив мені ножа в спину ще в 1985-му.

Скаллі, треба віддати йому належне, виявився майже джентльменом, бо всадив ножа Джобсу в груди.

2 грудня 1996 року Стів Джобс уперше за останні одинадцять років, відколи покинув Apple, ступив на землю компанії в Купертіно. У конференц-залі виконавчого директора вже були Амеліо та Генкок. І знову Джобс писав фломастером на білій дошці, складно розповідаючи про чотири кульмінаційні хвилі у сфері комп’ютерних систем (кульмінаційні, принаймні, в його лекції) від початку становлення NeXT. Він малював неймовірно спокусливі картини. Нехай навіть перед ним сиділи двоє людей, котрих він не особливо поважав. Йому добре вдавалося фальшувати скромність.

— Це, мабуть, геть божевільна ідея, — казав він, аби лишень їм сподобатися, — але я готовий на будь-яку угоду з вами: чи то ліцензувати програмне забезпечення, чи то продати вам компанію…

Чесно кажучи, він готовий був продати що завгодно, тому й тиснув як міг.

— Коли ви придивитеся ближче, — казав Джобс своїм слухачам, — то побачите, що захочете більше, ніж моє програмне забезпечення. Ви захочете купити всю компанію і найняти всіх людей.

Кілька тижнів по тому Джобс разом із сім’єю відправився на різдвяний відпочинок на Гаваї. Ларі Елісон, як і попереднього року, відпочивав там само. «Знаєш, Ларі, гадаю, я знайшов вихід, як мені повернутися до Apple і очолити її без того, щоби ти купував компанію», — сказав Джобс під час їхньої прогулянки узбережжям.

— Він розклав по поличках свою стратегію, — пригадує Елісон. — Потрібно було змусити Apple купити NeXT. Стів увійшов би до ради директорів і опинився за крок від посади головного виконавчого директора.

Та Елісону здавалося, що Джобс дещо упускає.

— Стіве, я не розумію одного, — сказав він, — якщо ми не купимо компанії, як ми зароблятимемо гроші?

Це зайвий раз нагадало, наскільки різними були їхні бажання. Джобс поклав руку на плече Елісона. Притягнув його так близько, що їхні носи майже торкалися, і сказав:

— Ларі, ось чому так важливо, що я — твій друг. Тобі не потрібно більше грошей.

Елісон пригадує, що його відповідь прозвучала майже як скімлення:

— Ну, може, я й не отримаю грошей, але чому їх має отримати якийсь керівник фонду «Вірність»? Чому хтось інший має їх отримати? Чому не ми?

— Думаю, якщо я повернуся до Apple і ні я, ні ти не володітимемо там жодною акцією, у мене буде більше моральних прав, — відповів Джобс.

— Стіве, це занадто дорога «нерухомість», це моральне право, — сказав Елісон. — Послухай, ти — мій найкращий друг, і Apple — твоя компанія. Я зроблю, як ти скажеш.

Хоча Джобс пізніше казав, що не мав наміру захоплювати Apple, Елісон думав, що цього не минути.

— Будь-хто, хто поспілкувався з Амеліо бодай півгодини, зрозумів би, що він ні на що, крім самознищення, не здатний, — пізніше підсумував він.

Основний конкурс між NeXT і Be відбувся 10 грудня в готелі

1 ... 102 103 104 ... 203
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Стів Джобс», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Стів Джобс"