Читати книгу - "Кінець зміни"

class="p1">— Він був мужній, правда? І в самому кінці теж, хочу сказати.

— Так.

— Ага! — Вона злегка посміхається. — Білл би сказав тут не «так», а «ага».

— Ага, — погоджується Джером.

— Джероме, пригорнеш мене?

Він так і робить.

— Уперше, коли я тебе зустріла — коли ми знайшли приховану програму, яку Брейді завантажив на комп’ютер моєї двоюрідної сестри Олівії Трелоні, — я тебе боялася.

— Я знаю, — каже Джером.

— Не тому, що ти чорний…

— Чорний — це кльово, — усміхається Джером. — По-моєму, ми одразу дійшли згоди щодо цього.

— …а тому, що ти — чужий. Із зовнішнього світу. Я боялася всього і всіх із зовнішнього світу. Я й зараз побоююся, але не так, як тоді.

— Я знаю.

— Я його любила, — каже Холлі, дивлячись на хризантеми. Квіти на кущі яскравим червоно-помаранчевим кольором сяють на тлі сірої плити з простим написом: «Керміт Вільям Ходжес», а під написом: «Кінець зміни». — Я так його любила!

— Ага, — зізнається Джером. — Я теж.

Вона дивиться на нього лякливо і з надією — під сивіючими пасмами волосся в неї майже дитяче обличчя.

— А ти ж завжди зі мною дружитимеш, так?

— Завжди. — Він обіймає її за крихкі, аж лячно, плечі. За два Ходжесові останні місяці жінка схудла на десять фунтів[74], які їй узагалі втрачати не можна було. Джером розуміє: мамі й сестрі не терпиться відгодувати її. — Завжди, Холлі.

— Я знаю, — каже вона.

— То чого питаєш?

— Бо приємно чути, що ти це кажеш!

Кінець зміни, думає Джером. Йому не подобається, як це звучить, але це правда. Так і є. І це краще, ніж похорон. Значно приємніше сидіти тут під серпневим ранковим сонечком разом із Холлі.

— Джероме! А я не палю.

— Це добре.

Вони ще трохи сидять мовчки, дивляться на хризантеми, що ясніють на сірому тлі могильної плити.

— Джероме!

— Що, Холлі!

— Сходиш зі мною в кіно?

— Так, — каже він і виправляється: — Ага.

— Лишимо посередині вільне місце. Поставимо туди попкорн.

— Добре.

— Бо не люблю його на підлогу ставити — а то там, може, якісь таргани бігають чи щурі.

— І я теж. А що дивитися будемо?

— Щось, аби сміятися-обсміятися.

— Мені підходить!

Джером усміхається їй. Холлі — йому. Вони виходять із цвинтаря і повертаються у світ разом.

30 серпня 2015 року

Авторська нотатка

Дякую Нен Ґрем, яка редагувала цю книжку, і всім решті моїх друзів у видавництві «Scribner», серед яких Керолін Рейді, Сьюзен Молдоу, Роз Ліппел і Кейті Монаган (але не лише вони). Дякую Чакові Верріллу, моєму давньому агенту (що важливо) і давньому другові (що ще важливіше). Дякую Крісові Лоттсу, який продає права на мої книжки за кордон. Дякую Маркові Левенфусу, який стежить за моїми бізнесовими справами і за фундацією Гейвен, яка допомагає письменникам-фрілансерам, коли їм не щастить, і фундації Кінга, яка допомагає школам, бібліотекам і пожежням у невеликих містечках. Дякую Марші ДіФіліппо, моїй вмілій особистій помічниці, і Джулії Юґлі, яка робить те, чого не робить Марша. Я б без них просто як без рук. Дякую моєму синові Овену Кінгу, який прочитав рукопис і зробив цінні зауваження. Дякую моїй дружині Табіті, яка теж вносила цінні поправки… зокрема, дала книжці правильну назву.

Особлива подяка Рассові Дорру, який, працюючи помічником терапевта, погодився стати моїм гуру в усяких дослідженнях. Він уважно переглянув усю книжку і терпляче пояснював мені, як пишуться й переписуються комп’ютерні програми, як їх можна поширювати. Без Расса «Кінець зміни» був би значно меншою книжкою і не такою гарною. Я ще маю додати, що в деяких місцях я навмисно змінив комп’ютерні протоколи на догоду художньому вимислу. Ті, хто розуміється на електроніці, помітять це — і добре. Тільки Расс у цьому не винен.

І останнє. «Кінець зміни» — твір художній, але високий рівень самогубств — і в США, і в багатьох інших країнах, де прочитають цю книжку, — річ аж надто реальна. Номер Національної гарячої лінії з запобігання самогубствам у тексті також реальний: 1-800-273-TALK. Якщо вам усе, як сказала б Холлі Джібні, остогиділо, телефонуйте. Бо можна зробити, щоб було краще, і якщо спробувати, то зазвичай так і виходить.

Стівен Кінг

Примітки

1

Американська альтернативна рок-група (1994–2010). — Тут і далі прим. пер., якщо не вказано інше.

2

Близько 136 кг.

3

158 кг.

4

148 кг.

5

Спортивний канал кабельного телебачення.

6

Американський актор і режисер (1952–2004). У 1995 році внаслідок травми отримав параліч усіх кінцівок. Решту життя присвятив громадській діяльності, організував центр з навчання й реабілітації для паралізованих людей.

7

Алюзія на старий анекдот про пожежника: цими словами той говорить про виїзди на пожежу.

8

Довгасті бісквіти із кремовою начинкою.

9

«Atlantic Monthly» — один із найстаріших і найповажніших літературних часописів США.

10

«Grand Theft Auto» — популярна відеогра з викраденням машин, стрільбою тощо.

11

Близько 28 см.

12

Близько 33 см.

13

Приблизно 10 см.

14

Сестра Ретчед — жорстока старша медсестра з роману Кена Кізі «Політ над гніздом зозулі».

15

Приблизно 7,5 см.

16

«Laugh-In» — комедійне шоу 1960—1970-х років.

17

12,5 х 7,5 см.

18

Засіб проти підвищеної кислотності.

19

В англійській мові.

20

165 фунтів — майже 75 кг.

21

104,4 кг.

22

Мається на увазі персонаж книжки Й. Спірі «Гайді» про швейцарську дівчинку, яка мешкає в Альпах у дідуся. Повість була екранізована як фільм і мультфільм.

23

Приблизно 7 літрів.

24

Із пісні «Boom Boom» гурту «Pat Travers Band».

25

Карнегі-холл — відомий концертний зал у Нью-Йорку.

26

Ґостфейс Кілла (Ghostface Killah) — відомий американський репер.

27

Близько 195 см.

28

Брейді дратується тим, що чорний хлопець має ім’я, типове для білого.

29

Дракон, що стеріг скарби в «Гобіті» Дж. Р. Р. Толкіна.

30

Приблизно 1 метр.

31

Це судно відоме тим, що його команда під час перебування на островах Тихого океану влаштувала заколот проти жорстокого капітана — того самого капітана