Читати книгу - "Споріднені душі: Розірваний зв'язок, Яра Крихта"

Айдас усміхнувся і, не кажучи ні слова, обережно повернув її спиною до себе. Його рухи були впевненими і ніжними. Чоловік повільно прибрав її волосся зі спини, акуратно кладучи пасма на один бік. Мія відчула, як його гарячий подих торкнувся її шиї, викликаючи приємні мурашки по всьому тілу. А далі – легкі та майже невагомі поцілунки на шиї.

Очі прикрилися, і Мія мимоволі видихнула, відчуваючи, як напруга дня потроху відступає. Руки чоловіка спершу ніжно, але впевнено почали розплітати шнурівки на корсеті. А за мить Айдас трохи різко смикнув мотузку, і кожен такий рух приносив полегшення, дозволяючи їй дихати вільніше. 

– Краще? – запитав тихо, його губи все ще були близько до її шиї, а голос звучав хрипкувато від близькості.

– Набагато.

Мія відчувала кожен його рух, як спалах пристрасті на шкірі. Коли він різко смикнув останні мотузки, Мія несподівано зрозуміла, що корсет майже повністю розв'язаний. Її серце підстрибнуло, і вона інстинктивно схопилася за сукню, щоб та не впала на підлогу. Це була сукня з голими плечима, тому спадати тій аж ніяк не можна.

Айдас обернув дівчину до себе, притягуючи до своїх грудей. Його погляд горів бажанням, і він ні на мить не відводив очей від її вуст. Його пальці, теплі й настирливі, ніжно ковзнули вздовж оголених плечей Мії, змушуючи здригатися від кожного дотику. 

Айдас нахилився й припав до її губ, цей поцілунок був глибшим, пристраснішим, ніж будь-коли. Мія відчула, як його руки обіймають її за талію, стискають все міцніше, немов він не хотів відпустити. Кожен дотик здавався вогнем, що охоплював повністю.

Від напливу пристрасті дівчина ледве трималася за плаття, щоб воно не зсунулося вниз, але пальці чоловіка вже торкалися її оголеної спини, гарячі й впевнені. Його дихання стало важчим, і він ще раз притягнув її до себе, наче не міг насититися.

Айдас відсторонився на мить, його очі палали, а дихання було прискорене:

– Ти така прекрасна… – прошепотів.

Її пальці продовжували стискати плаття, але з кожним дотиком це ставало дедалі важче. Айдас нахилився до її грудей, легкими ніжними рухами прокладаючи шлях своїм гарячим губам. Мія відчувала, як її тіло піддається, і більше не могла стримуватися.

Айдас різко нахилився, його руки міцно обхопили стегна Мії, і в один плавний рух він припідняв дівчину з підлоги. Мія від несподіванки інстинктивно обвила талію чоловіка ногами, стискаючи його сильне тіло. Її пальці врізалися в широкі плечі, а серце шалено калатало в грудях. Айдас не дав їй часу оговтатися – рвучко притис дівчину до стіни, і Мія відчула холодну поверхню майже голою спиною.

Прямо перед ними було велике вікно, з якого відкривався вид на вулицю. Внизу гості вже сходилися до будівлі, готові зайти в церкву. Вони нічого не підозрювали, зайняті власними думками та розмовами. 

– Ти така… неймовірна.

Айдас нахилився до її шиї, його дихання було гарячим і важким. Коли його язик торкнувся її чутливої шкіри, Мія не змогла стримати тихий пристрасний стогін. Жар розливався тілом, викликаючи пульсацію в кожній клітині. Його поцілунки ставали настирливішими, язик малював гарячі доріжки по її шиї… Вона відчувала кожен рух Айдаса під шелест весільної сукні – як його груди торкалися її, як він міцніше стискав її стегна, притискаючи до себе з ще більшою силою.

Її думки мимоволі повернулися до того моменту, коли вони з Айдасом вперше пристрасно поцілувалися. 

Вона пам’ятала, як забороняла собі хотіти його. Все її нутро тоді кричало «Стоп». Пам'ятала, як у ті перші миті була змушена стримувати себе, відштовхувати його, хоча всередині все кричало від бажання.

Мія згадувала, як він дивився на неї тоді, у напівтемряві, коли вони зустрічалися лише поглядами, і як важко було стримувати себе, знаючи, що досить одного кроку, одного слова, і все зміниться назавжди. 

Її дихання стало частим, уривчастим, і Айдас на мить відсторонився, щоб поглянути на Мію. Його очі звабливо блищали, а дихання було уривчастим. Він насолоджувався кожною миттю – її ароматом, її ніжною шкірою, білосніжною сукнею. Її присутність наче запаморочувала йому голову. 

Айдас втягнув носом її солодкий парфум і прошепотів:

– Я хочу вкрасти тебе з твого весілля на годинку, щоб піти прогулятися, – знову поцілував її вуста.

Мія тихо засміялася:

– Милий, ти зіпсуєш мій макіяж, – промовила, намагаючись трохи відсторонитися.

– Я обережно.

Але обережності було мало. Айдас раптово притис її ще міцніше до стіни і поцілував в губи з усією глибиною й пристрастю, яку не міг стримати. Його губи вп'ялися в її так жадібно, що Мія ледве стримала стогін, гублячись у цьому поцілунку. Її тіло здавалося спалахнуло ще сильніше, і вона забула про все на світі.

Коли Айдас нарешті відсторонився, його губи були змазані її червоною помадою. Він здавався таким неприборканим, таким згораючим у своїй пристрасті, що Мія не змогла втриматися й обережно доторкнулася пальцями до його вуст. Вона всміхнулася, ніжно ковзнувши пальцями по його нижній губі.

– Чекай, – промовила з теплою усмішкою і витерла помаду з вуст чоловіка долонею. 

Айдас на мить розгубився, але зміг поцілувати її долоню.