Читати книгу - "Ripple System, Kyle Kirrin"

перетнути його, сказав Френк. Але якщо ви помрете, це може стати складним завданням. Ви можете легко померти поруч з купою мобів і впустити це кільце, а потім не зможете відновити його, не померши знову, промийте, повторіть.

?

Правда, сказав я. Ще одна смерть була б відстійною, але померти і програти на рингу було б набагато гірше. Як ви думаєте, які наші шанси на успіх, якщо ми переріжемо?

75%?

Може, 75%? – сказав Френк. Ви вже бачили затонуле місто. Більшість мобів знаходяться на дні океану, а це означає, що вони занадто далеко, щоб аггро. Це можливо, але є деякі патрульні, які підходять ближче, що може завдати нам клопоту.

…

Досить непогані шанси, сказав я. Але біг по всьому цьому льоду, здається, теж займе деякий час. Цікаво... Будинок, ти можеш вискочити?

,

Хаус вистрибнула з човна, вмить втратила опору і вдарилася об спину.

Я зітхнув. Я не мав на увазі, що ви буквально повинні вистрибувати обома ногами.

.

Але, тим не менш, я це оцінив", - сказав Френк. Це було круто.

, -

Озираючись назад, я тепер розумію, що ваша пропозиція вистрибнути була розмовною мовою, сказав Хаус. І що з огляду на поверхню, яка майже не має тертя, був би заслужений більш обережний підхід.

,

Дуже вірно, сказав я. Я відкликав човен, якому знадобилося цілих десять секунд, щоб спуститися в мій інвентар, а потім викликав його прямо на лід ще через десять.

Човен піднявся на кілька дюймів над льодом і впав на нього, і хоча шум змусив мене здригнутися, лід не стільки тріснув, скільки тріснув, не кажучи вже про те, щоб тріснути.

…… ? .

Чи буду я... Хоп... назад у човен? – сказав Хаус. Вона примружилася на човен, насупившись. Для ясності я говорю неформально. У мене немає планів стрибати на борт, оскільки це, швидше за все, призведе до другого падіння.

Ага, залізь назад, — сказав я, трохи засміявшись собі під ніс. Я не знаю, наскільки добре це насправді спрацює, але давайте спробуємо. Я підійшов і подивився на Френка зверхньо. Чи справді це спрацює?

, -

Е-е, сказав Френк. Човен обов'язково рушить, якщо ви це маєте на увазі. Розробники знали, що люди будуть використовувати тут човни. У навіть є низькорівневий човен, спеціально створений для таких речей. Але сказати, що це спрацює, може бути трохи переконливо.

Хаус поклала руки на кермо. Я готовий продовжити.

Я сів між двома лавками і приготувався до всього, що мало статися. Тоді приступимо.

— сказав Хаус, коли вітрило натягнулося, а човен зашкрябався.

… ?

Це не так вже й погано, сказав я, коли корабель просувався вперед приблизно в кроковому темпі. Здається, трохи повільніше, ніж... Я відсахнувся, озираючись навколо. Ах. Ми все ще набираємо швидкість, так?

Ми тільки починаємо, сказав Френк.

.

Човен рвонув уперед, притискаючи мене назад до лави, якою я тримався. Сила розвіялася, коли початковий сплеск прискорення згас, і корабель досяг максимальної швидкості, на яку я дуже сподівався.

Хаус тупо дивилася вперед, міцно обхопивши руками кермо, а з її очей вільно текли сльози. Лід розмивався так швидко, що міг би зійти за лист скла. Мені це приємно, сказала вона.

, .

Мені це теж приємно, — сказав Френк тоном голосу, який зовсім не був переконливим. Мені зараз так не страшно.

?

Як швидко ми рухаємося? — сказала я, вигукуючи слова за вітром.

Е-е, сказав Френк. Дійсно, дуже швидко.

Я приблизно, що наша нинішня швидкість становить близько п'ятдесяти трьох миль на годину,.

Це дійсно конкретне припущення, сказав Френк.

?

Я сидів прямо. Я не була впевнена, що це таке, але щось точно змінилося. Наче тиск раптово впав. Я озирнулася навколо, не звертаючи уваги на повітря, що било по моєму обличчю і рвало мій одяг. Хлопці, ви це відчуваєте?

,

Лайно, сказав Френк. Будинок, нічого страшного. Панікувати не варто.

Той факт, що ви вважали за необхідне наполягати на тому, що немає причин для паніки, змушує мене вірити, що дійсно є причини для паніки, сказав Хаус.

? .

Це досить непоганий момент, Френк, сказав я. Щось явно не так, чи не так? Я теж це відчуваю.

.

Десь за двадцять футів позаду нас темна постать ковзала під льодом, а простирадло завтовшки з фут тріщало й брижіло за ним. Якою б не була форма, вона була абсолютно титанічною.

? .

Френк? Я сказав. Що це в біса таке? І чи намагається вона нас вбити? Нічого, дурне питання.

, !

Плавного плавання, Хаус! – сказав Френк. Я розслаблений, і ви теж повинні бути такими, тому що все йде за планом.

, - . ! .

У розслабленої людини рідко, якщо взагалі коли-небудь, є привід покричати. Хаус озирнулася назад через плече саме тоді, коли смуга льоду завширшки тридцять футів випиналася вгору, а потім розбилася на друзки. Ах. Я бачу, що мав рацію, припускаючи, що дійсно є підстави для паніки! Це мене теж тішить.

.

Не панікуйте, сказав Френк. Нам потрібно, щоб ви залишалися пильними.

.

Схоже, мені не вистачає емоційної глибини, щоб панікувати, сказав Хаус, і тому я вважаю ваше занепокоєння необґрунтованим, а ваші крики непотрібними. Я продовжуватиму керувати човном у міру необхідності.

О, сказав Френк. Ну, добре.

.

Величезна чорно-біла фігура пірнула високо в повітря. Істота була трохи схожа на косатку, хоча у неї було два хвости і величезні ікла риби-рибалки.

( ?? )

Риба-вбивця (Рівень ?? Звір)

: 1,400/1,400

Здоров'я: 1,400/1,400

— О чоловіче, — сказав я, коли стрибок істоти досяг її верхівки, а навколо неї заблищали намистинки води. Він впав і пробився крізь лід, що анітрохи не сповільнило його переслідування. Це одна неприємна риба.

.

Я підбіг до задньої частини човна і зайняв позицію перед задньою лавкою. Я засунув палицю в руку і накрутив Жах, мої пальці розпливалися в рухах.

: .

Темний череп вирвався вперед і без зусиль провалився крізь лід. Спочатку нічого не відбувалося, потім з-під замерзлого простирадла вирвалося жовте слово: Чини опір.

, ‘

Гарний дзвінок, продовжуйте, сказав Френк.

?

Чим я можу допомогти? – сказав Хаус. Чи варто кидатися за борт, намагаючись відволікти істоту?

, .

Я сказав, що ти мені потрібен на колесі, тому що я був майже впевнений, що я є мішенню для риби. Просто продовжуйте рухатися і не розбивайте човен.

Я викинув