Читати книгу - "Як завоювати сніжну відьму. Академія Торенвес, Марго Вольська"

– Я не серджусь, – запевнила я демона. – Давно вже, Есмонде. І теж дуже тебе кохаю, хоча й прийняла це не так швидко, напевне, як ти.

– Ти в мене найкраща, – прошепотів ласкаво Есмонд. – Тож… Про це я і хотів поговорити. Я знаю, що ти не нагадуєш мені про контракт, але насправді він тисне на тебе. Знаю, що тобі не надто приємно через те, що ми пов’язані ним.

– Я не думаю, що…

– Тс-с-с, – він притиснув палець до моїх губ. – Вислухай. Мелісо, ти дуже старанна учениця. Рідко зустрінеш того, хто настільки швидко оволодів би своїм даром. І я переконаний, що більше нема сенсу пов’язувати тебе узами договору. Я й так оберігатиму тебе і любитиму, я твій чоловік. Зрештою, ще я твій науковий керівник, тож навчатиму також. Але я не хочу, аби на тобі висів, мов ті кайдани, контракт. Тож я визнаю його виконаним і стверджую, що ти повноцінна, незалежна, самостійна відьма. От.

Це відчувалось так, наче з мене зняли величезний тягар. Я й не думала, що той договір настільки сковував мене, а тепер…

Я більше не була Есмондові покірною ученицею. Не те щоб він хоч раз скористався тими можливостями, які надавав йому договір, зате тепер і можливостей тих не мав. Проявив до мене довіру, таку ж, як я до нього, коли не нагадувала про те, що нас пов’язує.

І від цього стало так тепло, так добре, що я не могла передати того словами.

– Дякую, – видихнула я. – Есмонде, я… Ти найкращий чоловік на світі. Найкращий демон. Най… Най… Я кохаю тебе понад усе на світі.

Ми потягнулись один до одного за поцілунком одночасно, зіткнулись лобами, розсміялись… Тоді Есмонд прошепотів:

– Ось тепер, коли жодних зайвих домовленостей між нами нема, я можу повноцінно насолоджуватись життям з моєю коханою дружиною.

– Ти правда вважаєш, що я вже настільки готова? Що я повноцінна сніжна відьма? – прошепотіла я.

– Так. Ти оволоділа своїм даром. Звісно, ще є що шліфувати і над чим працювати, але я переконаний, що ти й так не зупинишся та просуватимешся далі.

– А якщо у нас з’являться діти?

– Ну, то добре, – всміхнувся Есмонд. – Будуть маленькі демонятка…

– Це якщо хлопчики. Але ж дівчинка може родитись не демоницею, а сніжною відьмою. Успадкувати мій дар. Або успадкувати наш змішаний дар! Що ми тоді робитимемо?..

– Ну, у нас є приклад твоїх батьків, – відзначив Есмонд і, перш ніж я перелякалась, додав: – Приклад, як не треба вчиняти. І я вже навчив керувати даром одну сніжну відьму. Тож, думаю, впораюсь і з іншими… А якщо хтось намагатиметься нашкодити моїм донькам, то щось мені підказує, що тато-архідемон це суттєвий аргумент не пхати свої лапи та хвости до дівчини!

– Гаразд, – зітхнула я. – Тоді у мене до тебе ще одне важливе питання…

– Яке?

– Хто тобі пов’язав бантик на хвіст?

Есмонд не стримав гучний сміх.

– Священнослужитель, – пояснив він. – А тепер у нас є ще приблизно три хвилини до повернення гостей, і я пропоную витратити їх на дещо дуже-дуже приємне…

– Ще ж на що таке? – вигнула брови я.

Есмонд весело осміхнувся, тоді знов нахилився до мене і поцілував нарешті. Обійняв двома руками, а для надійності ще й хвостом, але я все одно нікуди втікати не збиралась. Притиснулась до нього всім тілом і відповіла на цілунок.

І плювати, якщо гості побачать нас в такому вигляді. Чоловік і дружина ми чи хто?

Крім того, він же демон. Найспокусливіший демон на світі. Тож працюватимемо над репутацією…

____

Вітаю, мої любі читачі! Ось і добігла до свого логічного завершення історія Меліси Беллер. У них с Есмондом попереду довге щасливе життя, ймовірно, не позбавлене пригод, але вже не таких страшних, як ось ця. 

А от у Аліси Беллер все ще попереду. Тож запрошую вас в книгу під назвою "Як підкорити вітряну відьму. Академія Торенвес", де ви дізнаєтесь про пригоди Мелісиної сестри Аліси. Шукайте історію за назвою або у мене на сторінці! І, так як наші дівчата - сестри-двійнята, то, звісно, в історії Аліси і Меліса з Есмондом з'являться в якості другорядних персонажів. Дізнаємось, як у них там ідуть справи.

Я ж дякую вам за те, що ви були зі мною ці довгі місяці і шалено підтримали книгу. Я не чекала, що вона настільки сподобається аудиторії, тож в захваті від того, що вийшло. Ваша увага дарує мені крила!

Чекаю вас в новинках та намагатимусь радувати новими історіями. Щиро ваша, 

Марго Вольська!

Кінець

З цією книгою читають Любовне фентезі 394831 Сіра кішечка Темного володаря Аманді Хоуп 319555 Любовне фентезі 395239 Бездоганна наречена, або Страшний сон проректора Ольга Обська 1141170 Фентезі 411281 Весільний вінець Олеся Лис 612531