Читати книгу - "Стів Джобс"

Карлтон із Wall Street Journal, або, за словами письменника й спеціаліста з технічної журналістики Майкла Малоуна, «виглядаючи точно так, як ваш дядечко, який щойно розлучився з дружиною і прийшов на своє перше побачення».

Найбільшою проблемою було те, що Амеліо поїхав у відпустку, пересварився зі своїми укладачами промов і відмовився репетирувати. Коли Джобс зайшов за куліси, то його дуже розхвилювало безладдя, а також те, що він побачив, як Амеліо стояв на подіумі й бубнів якусь незв’язну й безкінечну промову. Амеліо вперше бачив тези, які висвітлювалися на його телесуфлері, тож скоро почав намагатися імпровізувати. Він постійно губив свою думку. Так минуло більше години — й аудиторію охопив жах. Було, правда, і декілька приємних перерв — як та, коли Ґіл запросив на сцену співака Пітера Ґабріеля, котрий мав представити нову музичну програму. Ґіл також сказав, що Мухаммед Алі сидить у першому ряді — чемпіон мав вийти на сцену, щоби зробити рекламу веб-сайту про хворобу Паркінсона, але Амеліо так і не запросив його туди й не пояснив, чому Алі приїхав на захід.

Амеліо буркотів більше двох годин, поки, нарешті, не закликав на сцену людину, яку всі чекали. «Джобс вийшов на сцену, сповнений впевненості та магнетизму, стильно вдягнений. Він був повною протилежністю незграбному Амеліо, — написав Карлтон. — Повернення Елвіса не могло би викликати більшої сенсації». Натовп підірвався на ноги і привітав Джобса шаленими оплесками, які тривали понад хвилину. Десятиліття ходження по пустелі було завершене. Врешті-решт Джобс підняв руки, прохаючи тиші, й одразу перейшов до найголовнішого.

— Ми маємо повернути собі іскру, — сказав він. — Macintosh не особливо розвивався протягом останніх десяти років. Тож Windows перейняв естафету. І це означає, що ми мусимо представити операційну систему, яка буде навіть кращою.

Запальна промова Джобса могла би стати гідним фіналом після моторошного виступу Амеліо. На жаль, Ґіл знову вийшов на сцену й продовжив своє бубоніння ще одну годину. Зрештою, після того як минуло понад три години від початку заходу, Амеліо вирішив підвести підсумки й покликав Джобса знову на сцену, а тоді — несподівано — вивів туди Стівена Возняка також. У залі знову піднявся шум. Але Джобсу то, вочевидь, зовсім не сподобалося. Він не хотів бути учасником сцени тріумфального тріо з піднятими догори руками. Замість того він повільно зійшов зі сцени.

— Він безжалісно зруйнував завершальний момент, який я спланував, — скаржився пізніше Амеліо. — Його власні почуття були важливішими, ніж хороший імідж Apple в очах преси.

Минуло лише сім днів нового року в Apple, як уже стало зрозуміло, що ядро компанії не втримається купи.

Джобс одразу просунув людей, яким довіряв, на найвищі посади в Apple.

— Я хотів бути певним, що справді хороших людей, які прийшли сюди з проектом NeXT, не різонуть в спину якісь менш компетентні люди, котрі займали вищі посади в Apple, — розповідав він.

Елен Генкок, яка надала перевагу Sun’s Solaris замість проекту NeXT, була першою в Джобсовому списку невігласів, особливо через те, що вона продовжувала виявляти бажання використати ядро Solaris в операційній системі Apple. У відповідь на запитання журналіста щодо ролі, яку Джобс відіграє в ухваленні того рішення, вона коротко відповіла: «Ніякої». Пані помилилася. Перший крок, який зробив Стів, полягав у тому, щоби влаштувати двох своїх друзів із проекту NeXT на її місце.

Свого товариша Аві Теваняна він назначив керівником відділу розробки програмного забезпечення. Щоби знайти людину, яка б очолила відділ виготовлення комплектуючих, Джобс зателефонував Джону Рубінштайну, котрий виконував ту саму роботу в NeXT у дні, коли там ще функціонував такий відділ. Рубінштайн якраз був у відпустці на острові Скай, коли Джобс подзвонив.

— Apple потрібна допомога, — сказав він. — Не хочеш до нас на борт?

Рубінштайн хотів. Він повернувся саме вчасно, щоби піти на Macworld і побачити бомбу Амеліо на сцені. Все було ще гірше, ніж він очікував. Вони з Теваняном перекидалися такими поглядами на зустрічах, ніби потрапили в божевільню, де перебували люди, які висловлювали дивні твердження в той час, як Амеліо сидів у кінці столу, неначе в ступорі.

Джобс не приходив до офісу регулярно, натомість часто говорив з Амеліо телефоном. Тільки-но Стів упевнився, що Теванян, Рубінштайн та інші люди, яким він довіряв, посіли керівні місця, то зосередив свою увагу на розвиткові продукту. Одним з улюблених мозолів Стіва був Newton — такий кишеньковий персональний цифровий асистент, який начебто міг розпізнавати людський почерк. Він був не настільки поганим, як його виставляли в жартах і коміксах Doonesbury, але Джобс ненавидів його. Він зневажав саму ідею, щоби писати стилосом чи ручкою по екрані.

— Бог дав нам десять стилосів, — казав він, розмахуючи пальцями. — Давайте не будемо винаходити ще один.

Крім цього, він уважав Newton однією з найбільших інновацій Джона Скаллі, його улюбленим проектом. І вже саме лише це прирікало пристрій на загибель в очах Джобса.

— Ти мусиш знищити Newton, — сказав він Амеліо одного дня під час телефонної розмови.

То була безпідставна пропозиція, і Амеліо відкинув її.

— Що ти маєш на увазі — знищити його? — запитав він. — Стів, ти собі можеш уявити, наскільки то буде дорого?

— Закрий той проект, спиши його, позбався його, — сказав Джобс. — І не має значення, скільки то буде коштувати. Люди тобі аплодуватимуть, коли ти знищиш його.

— Я бачив Newton і вважаю, що він принесе нам чимало грошей, — проголосив Амеліо. — Я не підтримую твою ідею позбавитися його.

Уже у травні Ґіл оголосив про свої плани відкрити додаткове підприємство по випуску Newton — і це стало початком плавного сходження проекту в могилу, яке тривало цілий рік.

Теванян і Рубінштайн приїжджали в гості до Джобса, щоб інформувати його, і скоро велика частина Силіконової Долини вже знала, що Джобс потихеньку виборює владу в Амеліо. То було не якоюсь макіавеллівською грою за владу, а радше просто виявленням сутності Джобса. Бажання контролювати було закоріненим у його природу. Луїза Кеху, журналістка із Financial Times, яка передбачила це, коли брала інтерв’ю в Джобса та Амеліо під час грудневого представлення, першою написала статтю про ситуацію, що склалася. «Містер Джобс став сірим кардиналом, — писала вона наприкінці лютого. — Кажуть, що він керує ухваленням рішень, які розробки Apple потрібно призупинити. Містер Джобс заохотив чимало колишніх працівників Apple повернутися в компанію, відверто натякаючи на те, що в нього є плани прибрати владу собі до рук, як розповідають вони самі. За словами однієї з довірених осіб містера Джобса, він вирішив, що Амеліо і його люди навряд чи досягнуть