Читати книгу - "Шазілір. Полум'я нового дня, Олена Гриб"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– Пан Мавк у себе? – запитала, ніби не знаючи про його відсутність.
– У передмісті. Щось передати?
– Не треба. – Міку раптом відвідало безрозсудне натхнення. – Повірений Лиски просив уточнити, які саме звинувачення висувають його підзахисному. Не підкажете?
Нишпорка охоче вказав на лівий коридор.
– Пан Брікк саме займається цією справою. Запитайте в нього.
– Дякую!
Міка кинулась у потрібному напрямку, сподіваючись зникнути з поля зору чергового раніше, ніж він згадає, з ким конкретно зараз розмовляє очільник Ради.
– Стривайте! Він…
– Нічого страшного, я зачекаю! – Чомусь зображати привітну дурепу було не важко, хіба що щелепи нили від вимученої посмішки.
– У нього…
– Так-так, не заважатиму!
– Йому…
– Ні, що ви, я не поспішаю!
– Але…
Двері знайомого кабінету зачинилися за Мікою з гучним стукотом, відгородивши її і від розгубленого служаки, і від Тимора, що забарився в приймальні.
– Пане Брікк, ви ж мене не виженете? – Напускна безтурботність миттю випарувалась. – Я вас шукаю по всьому місту, а ви тут… Порозумілися з місцевою владою?
– Дійшли деякої згоди.
Начальник «випалювачів» не зрадів появі Міки. Глянув скоса, скривився, важко зітхнув…
– Мила зачіска, – повідомив тоном, що більше пасував би до: «У тебе лисина з'явилася».
– На жаль, подякувати за неї нема кому, – парирувала вона, з порога показуючи, що в курсі вчорашніх справ. – Хіба що надгробну промову напишу, але в Шазілірі це назвуть глузуванням, а мені зовсім не весело.
– Він заслужив смерті.
– Він заслужив суд, – Міка раптом усвідомила, що говорить словами Даріана.
– Вам було б приємніше побачити його в зашморгу?
Вона промовчала. Зміряла поглядом Ната, що зіщулився на стільці й від згадки про шибеницю став блідіший за стіни, потім подивилася на чистий аркуш перед «випалювачем».
– Не клеїться розмова? – зауважила без насмішки. – Співчуваю.
Брікк криво посміхнувся, зневажливо махнув рукою.
– Чому ж, пан Лиска говорить багато й охоче, однак його свідчення змінюються швидше, ніж я встигаю їх записувати.
– Послуга за послугу? Гарантую зв’язний діалог.
– А від мене що треба? – Очільник Ради не демонстрував ентузіазму. – Навряд чи я на це погоджуся.
– Суща дрібниця.
– Другий хлопець? – напружений голос підказував, що «випалювач» ніколи цього не допустить. – Той безмозкий слизняк?
– Та ні. – Куточки губ Міки поповзли вгору. – Вважаю за краще думати про майбутнє, а не про минуле.
– І?..
– Мені потрібен наречений.
Їй явно вдалося здивувати Брікка.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Шазілір. Полум'я нового дня, Олена Гриб», після закриття браузера.