Читати книгу - "Третя крапля магії, Лариса Лешкевич"

Айна піднялася на ноги.

– І все ж?

– На мене ні з того ні цього накинувся якийсь птах, – неохоче відповів Теумар.

– Птах?

– Так! Здається, він був схожий на сову... Йдемо. Потрібно їхати.

Вони мовчки попрямували у бік галявини. 

У Теумара майнула думка, що дивний напад міг бути магічним, але він одразу це припущення відкинув. Айна давала клятву, а клятва означає багато чого. Клятва впливає не тільки її майбутнє, а й майбутнє всієї Етеляни, чиєю дочкою вона народжена.

– Хіба сови нападають на людей? – порушивши мовчання, запитала Айна.

– Зазвичай –  ні, але хто знає, яка сила штовхає їх на подібні безумства!

–  Думаєш, то була зачарована сова?

– Не знаю,  –  спохмурнів Теумар.

–  Думаєш, я її створила?

– Ні! Це не дуже надійний спосіб позбутися мене. Ти б діяла більш хитро та мудро.