Читати книгу - "Анексія: Острів Крим"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
У той же час глава місії України при Альянсі Ігор Долгов розказав, про що ще йшлося на засіданні і що не варто чекати миротворців НАТО в Криму. Ігор Долгов: «Україна не є членом НАТО, а отже, розраховувати на те, що війська НАТО загалом або декількох країн — членів Альянсу військовим шляхом братимуть участь у врегулюванні кризи в Криму, не доводиться. Для цього немає юридичних підстав. РЄАП однозначно засудила ситуацію, у якій опинилася Україна після окупації Криму. Усі висловилися на підтримку територіальної цілісності України та її незалежності й за потреби пошуку дипломатичних каналів подолання кризи»599.
Цього дня помічник Генерального секретаря ООН із прав людини Іван Шимоновіч на зустрічі в Києві з першим віце-прем’єром Віталієм Яремою заявив про наміри ООН розгорнути на території Криму спеціальну місію Управління Верховного комісара ООН з прав людини. Щоправда, в ході телефонної розмови, яка відбулася між Генеральним секретарем ООН Пан Гі Муном та президентом Владіміром Путіним, ця тема взагалі не обговорювалася, а російське дипломатичне відомство продовжувало наполягати на неможливості відкриття такої місії.
Зрештою ні місія ООН, ні місія ОБСЄ так і не змогли почати свою роботу на території Криму. Більше того, протягом 2014–2015 років навіть офіційні особи ООН та ОБСЄ жодного разу не були допущені на територію окупованого півострова, а всі спроби дипломатів потрапити туди зупинялися російським дипломатичним відомством.
Шимоновіч зробив у Києві заяву, що в окупованому Криму спостерігається зростання випадків порушення прав людини, що в ООН знають про факти необґрунтованого затримання, тортур, перешкод вільному пересуванню й жорстокого поводження на півострові. Шимоновіч також закликав до роззброєння всіх неурядових сил.
На сайті Кремля тим часом з’явилося повідомлення, що Владімір Путін провів телефонну розмову з Генеральним секретарем ООН Пан Гі Муном, у ході якої знову підтвердив, що вважає референдум у Криму легітимним: «Обговорювалася ситуація в Україні, зокрема з урахуванням майбутнього 16 березня ц. р. референдуму з визначення статусу Республіки Крим. Путін, зокрема, підкреслив, що рішення про його проведення повністю відповідає нормам міжнародного права й Статуту ООН»600.
На тлі активності ООН, ОБСЄ, урядів США та Євросоюзу різко виділялися своєю пасивністю країни СНД. Спроби МЗС України домогтися спеціального засідання в рамках СНД, аби отримати від них реакцію на брутальні дії Росії в Криму, завершилися нічим. Андрій Дещиця скаржився: «СНД і його учасники ніяк не реагують на вимоги України скликати екстрене засідання на рівні міністрів закордонних справ у зв’язку з останніми подіями в Криму. Дана організація не грає ніякої ролі, <…> ніхто не прореагував на ситуацію, коли одна з сусідніх країн збройним шляхом напала на іншу»601.
В ексклюзивному коментарі для книги Андрій Дещиця розповів, чому країни СНД не підтримали Україну: «Країни — члени СНД були шоковані й боялися. Ми тоді головували в СНД й ініціювали проведення зустрічі міністрів закордонних справ країн СНД. Але ніхто на це не погодився. Молдовани були готові приїхати, можливо — грузини. Але ніхто не підтвердив. Вони пояснювали це якимись дивними формулюваннями — мовляв, не на часі. Молдовська колега Наталя Герман казала, що вони готові, але за умови, що всі інші теж приїдуть. Вона проводила переговори з Грузією, і вони висловлювали готовність приїхати, якби й інші приїхали. І ми тоді прийняли рішення не проводити ради МЗС і заявили, що знімаємо із себе головування в СНД».
На фоні окупації Криму російські найманці та спецслужби почали розігрівати ситуацію на сході України, де напередодні відбулися зіткнення, у результаті яких загинули двоє людей.
Ігор Тенюх в ефірі програми «Шустер LIVE» на «Першому національному» назвав, наскільки в Криму знову збільшилась присутність російських військових: «За сьогоднішню ніч, за сьогоднішній день була передислокована ще додаткова чисельність військових Росії. І зараз загальна чисельність військових у Криму досягла 22 тисяч людей»602.
На сайті YouTube з’явилося відео з 1-го Феодосійського окремого батальйону морської піхоти, який уже майже два тижні був заблокований морською піхотою ЧФ РФ, аксьоновськими «самооборонівцями», козачками і «тітушками». У частині також були дружини особового складу. На відео видно, як українські морпіхи копали траншеї й готувалися до відбиття атаки. Один з українських морпіхів каже в камеру прості слова: «Я стою тут для того, щоб у майбутньому мої діти, мої внуки, мої правнуки пишалися мною. Я стою за Україну». Інша російськомовна жінка морпіх-контрактник розповідає: «Я хочу жити у своїй країні, стояти на плацу під свій гімн, тому що це моя Батьківщина і ми тут виросли». Відео набрало близько 200 тисяч переглядів.
На центральних автошляхах і магістралях півострова небайдужі кримчани цього дня утворили багатокілометрові «живі ланцюги» проти сепаратистського референдуму. В акціях уздовж центральних автодоріг від Керчі до Феодосії далі на Сімферополь і Севастополь узяли участь тисячі активістів та прості кримчани — жінки, діти, чоловіки. Жодних нападів представників «самооборони» чи російських військових або спроб припинити ці акції протесту не зафіксовано.
Сепаратисти анонсували швидкий перехід на рубль, усупереч попереднім заявам про паралельне збереження української гривні. Віце-прем’єр Рустам Темиргалієв заявив, що перехідний період Криму займе десь до одного року, щоби «сформувати органи влади, переформатувати систему юстиції, навчити суддів, юристів для роботи за російськими законами», але вже у квітні зарплати, пенсії та ціни будуть у російських рублях. Сергій Аксьонов же заявив, що «всі бюджетні платежі в Криму вже переведені в російські банки», а вчорашнє обмеження на зняття готівки в 300 грн. прокоментував так: «Ніякої паніки, пов’язаної з готівкою в Криму, немає. Не вірте провокаторам,
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Анексія: Острів Крим», після закриття браузера.