Читати книгу - "Анексія: Острів Крим"

159
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 109 110 111 ... 138
Перейти на сторінку:
які відпрацьовують іноземні гранти».

Загалом Аксьонов заявив, що після референдуму в Криму не залишиться українських військових частин: «Я абсолютно впевнений, що всі військові частини, оскільки в нас ведуться переговори з командирами й солдатами, 17 березня перейдуть на сторону законного уряду або підуть у запас за законом. Ми гарантуємо виплату всіх грошових зобов’язань України перед військовослужбовцями, незалежно від того, з якого регіону вони призивалися. Ми дамо тим, хто не хоче служити в ЗС Криму, а надалі — Росії, можливість залишити територію автономії. Майно військових частин буде належати Автономній Республіці Крим»603.

Пообіцявши виплатити українським військовослужбовцям зарплати, самопроголошений прем’єр Криму зробив дуже провокативну заяву. Тепер розмови про спроби Росії та сепаратистів таємно підкупити українських військовослужбовців, пропонуючи командирам частин до 200 тисяч доларів або квартири в найбільших містах України, отримали несподіване підтвердження. Власне ніхто вже не ховався з цим підкупом — заява була зроблена офіційно й опублікована в усіх кримських медіа, контрольованих сепаратистами.

Аксьонов також переконував журналістів, що кримські татари братимуть участь у референдумі: «Це [рішення про бойкот. — Прим. ред.] не думка всього кримськотатарського народу, а думка Меджлісу, який не представляє думку всіх татар».

Тим часом розгорівся скандал із грошима, які українське Мінсоцполітики досі відправляло для виплат пенсій на рахунки кримського казначейства. Як можна було їх передавати в умовах, коли всі органи влади контролювалися самопроголошеним урядом? Нарешті Мінсоцполітики заявило про ризик, що сепаратисти «використають не за призначенням» кошти, які виділив Київ для пенсіонерів у Криму. Міністр Людмила Денисова повідомила, що йдеться про суму 45,7 млн. грн.

Оскільки всі попередні дні тривали напади й захоплення прикордонних пунктів у Криму, було опубліковано останні дані, дуже невтішні. За повідомленням із сайту МЗС України, на 14 березня заблоковано (захоплено) та виведено з ладу в Криму 49 з 56 об’єктів Держприкордонслужби, зокрема 5 з 5 органів управління; 10 з 12 відділів прикордонної служби; 3 пункти пропуску. Крім того, захоплено 8 військових частин або підрозділів ЗСУ, блоковано ще 22, у 3 в/ч ЗСУ незаконно вилучено стрілецьку зброю та боєприпаси (АК — 137, ПМ — 60, набоїв — 28111).

Микола Балан ділиться спогадами про облогу «зеленими чоловічками» українських частин: «Були випадки, у Сімферополі наприклад, коли вони сперечалися, хто з них стоятиме біля КПП. Коли машини виїжджали, вони зупиняли — на якій підставі ви зупинили? хто ви такі? — можна було й проїхати, ми не дозволяли нас обшукувати. Але потім, коли, як ми дізналися, у Феодосії частина батальйону морської піхоти о третій годині ночі поїхала, частина залишилася, тобто вже не було батальйону, хоч із ким зв’язувався — з прикордонником, генералом Артюхом, — не було зв’язку, начальника УВС поміняли, призначили нового, прислали його з Києва, бо той написав рапорт, начальник СБУ взагалі просто зник, я досі не знаю, де він. Дзвоню в Севастополь у військову прокуратуру — хто вже поїхав на материкову частину України, хто там залишився, але написали рапорти, звільнилися — тобто нема з ким навіть поговорити, проконсультуватися».

Генпрокуратура оскаржила створення в Криму «народної дружини», зробивши подання знову до Окружного суду Києва: «Цими [антиконституційними. — Прим. ред.] постановами [влади Криму. — Прим. ред.] регламентована діяльність вищезазначених незаконно створених республіканських органів влади, які розташовані на території Автономної Республіки Крим, і передбачена їхня підконтрольність Верховній Раді АРК і Раді міністрів АРК, у той час як відповідно до положень чинного законодавства України зазначені відомства підкоряються органам центральної виконавчої влади в Україні»604.

Цікава й абсолютно незвична подія відбулася на окупованому й тероризованому півострові. Бійці батальйону морської піхоти в Керчі обіграли у футбольному матчі російських військових, які базуються біля частини на Будмістечку та блокують її. Командир української частини по роботі з особовим складом Олексій Нікіфоров заявив, що це був товариський матч, а «гру провели, щоби підняти бійцям бойовий дух і показати, що конфлікти можна розв’язувати мирним шляхом, наприклад на футбольному полі»605.

Події дня Олексій Нікіфоров сьогодні описує так: «У нас команди ніхто не чекав. Яка мала бути команда? Відкрити вогонь. Але її і не могло бути. Немає ані воєнного стану, ані ворога. Адже цей „ворог“ за законом мав право там перебувати. За законодавством, за Харківськими угодами Чорноморський флот у кількості 20 із чимось тисяч осіб мав право перебувати на території Криму. І спочатку Крим захоплював Чорноморський флот або переодягнені десантники. До нас ось Темрюкський батальйон приїхав. Завдання українського керівництва полягало в тому, щоби реагувати на кожен крок окупантів.

Коли зайняли Верховну Раду Криму, можна було тоді їх легко вигнати. Але ніким було закривати — СБУ, „Альфа“, „Беркут“, вони явно не були на боці України. Але, наприклад, якби нам дали команду допомогти прикордонникам і будувати переправу (вона від нас була в півтора кілометрах), якби ми вчасно зміцнили переправу, ніякі „козачки“ б туди не полізли.

А вся техніка, все озброєння йшло через цю переправу. А хто їх міг стримати? Зміна — 10 прикордонників. Там і козаки були, і спецура переодягнена. Але київська влада могла давати об’єктивні завдання. Можна було залізницю розібрати — дали б команду, ми б стільки металобрухту напиляли з цих рейок, вони б досі їх відновлювали. Але всі боялися: а раптом це спровокує якісь відповідні дії? А далі вже пішло по накатаній. Коли ворогові дозволили пройти далі, він і пройшов. А команду „стріляти“ — ні, ніхто б не дав. Не мають права військовослужбовці стріляти у своїх».

Провокаційний документ був оприлюднений на сайтах «нової кримської влади». «Народний мер» Севастополя Алєксєй Чалий, заручившись підтримкою Кремля, видав розпорядження №22 «Про гарантії прав громадян на соціальне забезпечення»: «У випадку, якщо мешканці міста з особливим статусом Севастополя на майбутньому 16 березня цього року референдумі проголосують за входження до складу Російської Федерації й до прийняття до складу Російської Федерації, влада Севастополя гарантує прийняття на себе соціальних зобов’язань перед громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, зареєстрованими станом на 16.03.2014 р. на території міста з особливим статусом Севастополя з виплати призначених їм пенсій, допомог та інших соціальних виплат, а також із надання встановлених пільг та інших заходів соціальної підтримки відповідно

1 ... 109 110 111 ... 138
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Анексія: Острів Крим», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Анексія: Острів Крим"