Читати книгу - "Не судилось (Панське болото)"

впрочем, с ним церемониться? (До його). Ви заставляєте мене краснiть… (Закривається рукавом). Ну, на чистоту, так на чистоту! Павло, разве ты не видишь — я люблю тебя!

П а в л о. Що-о?

П а н i. Люблю страстно, безумно!

П а в л о (пiднiмається). Анна Петрiвна, чи ви не здурiли?

П а н i (обнiма його). Я вся твоя!

П а в л о (одхиля її i встає). Годi! Пора закiнчити цю гидку сцену! Менi не пристало Iосифом бути, та й вам до Пентехрiїхи далеко: не всi зуби в ротi!

П а н i (скочивши). Ах, невежа! Мужик! Ха-ха-ха!! Вообразил, дурак, что на него обратили внимание! Только потешилась! Ха-ха-ха!! Нашла халуя! Ха-ха-ха-ха!!

П а в л о. Не регочiться дуже, бо щикотурка з лиця обсиплеться.

П а н i. Аннушка! Аннушка!! Аннушка!!!

Аннушка вбiга.

Проводи меня! Грубиян!! (До Павла). Надеюсь, что вы избавите меня от удовольствия и минуту вас видеть в своем доме!

П а в л о. Дуже радий.

А н н у ш к а (проводить паню; набiк). Ну й репрьоманд!

В И Х I Д VII

Павло сам.

П а в л о. Тьху!! Мерзота яка! В матерi менi годиться: син однолiток зо мною, товариш, друг… а вона поквапилась! Просто опам'ятатись не можу од такого паскудства! Тiкати з цього багна, щоб i самому не вбратись в тванюку! Михайла жалко; але й слова про це сказати йому язик не повернеться… Поїду мерщi до пана Олександра, а Михайловi одпишу, придумаю яку-небудь наглу причину…

В И Х I Д VIII

Павло, Дмитро, 1-й i 2-й хазяїни.

Д м и т р о (тихо пiдкрадається). Павло Платонович! То ви?

П а в л о. Я.

Д м и т р о. Тут давно прийшло кiлько хазяїв, хочуть побалакати з вами.

П а в л о. Добре. Клич їх сюди!

Д м и т р о (одiйшовши, маха). Iдiть!

П а в л о (пiдходить до руїни). Сюди, панове, тут безпешно.

Люде скидають шапки.

Здрастуйте, здрастуйте! (Подає руки). Та надiвайте шапки: я не пан i не батюшка.

Люде надiвають.

Ну, в чiм же, панове, рiч?

Д м и т р о. Та тут бiда, Павло Платонович: пан позаорював прогони та щє силує — або кучугури на нашi добрi землi змiняти, або щоб ми їх купили.

1-й х а з я ї н. Та ще й цiну править, як за рiдного батька.

2-й х а з я ї н. Нема кому нас i обстоювати!

П а в л о. Якби ви бiльше дбали про громадськi дiла та дiтей учили, то, може, i з вас би народилися люде, що стояли б лавою за громаду; а то ви шкiл не заводите, а де вони суть, — дiтей не посилаєте!

1-й х а з я ї н. Бо й дома рук треба.

2-й х а з я ї н. Та й школи тi… вивчиться штокати, то вже на сiм'ю та на господарство й не дивиться: пан, значиться; не те вже в головi! З них бiльше п'яниць i виходить.

1-й х а з я ї н. Та з чого нам тi школи заводити? Якi нашi достатки? Убожество.

2-й х а з я ї н. У нас — сьогоднi Луки, анi хлiба, нi муки!

П а в л о. Тото-бо й горе! Темнiсть та убожество держать вас в своїх пазурах. Принiс хто з волостi "Положенiє"?* (*)

2-й х а з я ї н (вийма з-пiд поли). Принiс. Писаря напоїв та й викрав.

П а в л о. Давайте ж, я прочитаю i розтлумачу усi вам закони.

1-й х а з я ї н. Велике спасибi, якщо ласка.

П а в л о (розгорта "Положенiє"). Так, кажете, силує кучугури на вашi добрi землi помiняти? А ось, слухайте. (Чита). "Местное положение для губерний малороссийских". — "В состав надела, причитающегося крестьянам, включаются одни только удобные земли". Ст. 20. "Пески, болота, каменистые овраги и тому подобные пространства не полагаются в счет крестьянского надела". Зрозумiли?

В с i. Зрозумiли, зрозумiли.

П а в л о. Отже, не смiє пан мiняти вашi добрi землi на кучугури. Закон те забороняє. I за такi його намiрення ви мусите на нього жалобу мировому посреднику подати.

1-й i 2-й х а з я ї н и. А Шльома ще й улещує: купуйте, купуйте, добрi люде, бо пропадете, як рудi мишi: нi вам до водопою, нi вам до вигону — як у мiшку.

Д м и т р о. А я не казав вам, бреше, сучий син!

2-й х а з я ї н. Та й ми теє… так уже там такий галас у шинку пiдняли…

П а в л о. Навмисне намовля i пiдмогоричує за панськi грошi. Так ось же i купувати вам тих кучугурiв не треба, бо по закону (говорить з притиском) пан мусить дати вам прогони i до водопою i до вигону. Ось ст. 24 про це й гласить, та ще в примiчанiї додано (чита): "Пространства, оставляемые на оснований сей статьи для прогона скота, не подлежат выкупу, но должны оставаться свободными для прогона". Зрозумiли?

Д м и т р о. Зрозумiли, зрозумiли.

1-й i 2-й х а з я ї н и. Та й ми… воно нiби так, а писар усе одно товче: тут про водопої сказано, а про вигони нi, а вам, каже, до водопою шлях не заказаний.

П а в л о. Ах, вони лиходiї, мошенники! Та це ж все одно, чи до водопою, чи до вигонiв. Та гляньте сюди, ще й ширина прогону опридiляється. Пишiть посредниковi, то пан у вас, як карась на сковородi, закрутиться.

Д м и т р о. А так. Збирати сход.

1-й х а з я ї н. Щоб, бува, гiрше не вийшло… Всi не пiдуть, побояться… i

П а в л о. Чого?

1-й х а з я ї н. Та щоб пан, як розгнiвається, ще бiльше не прикрутив…

П а в л о. Не прикрутить. Годi! Урвалася панам нитка.

Д м и т р о т а i н ш i. Урвалася.

П а в л о. Урветься вона ще й бiльше. Стiйте тiльки горою за свої права, та гуртом, всiєю громадою, то