Читати книгу - "Рогнеда"

Балтійського моря і до Києва – далі були володіння великого Київського князя. І Рогволод, і Володимир багнули зібрати до своїх рук увесь шлях «Із варяг у греки».

Землі полочан простилалися по обох берегах Західної Двіни далеко від Полоцька, аж до самого Балтійського моря, і межували на південному сході зі смоленськими кривичами, на півночі і сході – з ізборськими кривичами та ільменськими словенами, на заході – з балтами, на півдні – з дреговичами.

У «Повісті врем’яних літ» стверджується, що кривичі походять від полочан. Їхніми значними центрами були Полоцьк, Вітебськ, Лукомль, Ізяслав, Усвяти, Копись, Мінськ, Орша, Друцьк, Логойськ.

Останнім племінним князем кривичів, як вважається, був Рогволод, якого разом із синами убив новгородський князь Володимир Святославич. Сталося це року 980-го, 1036 роки тому. І головною причиною його наглої загибелі негадано стала вона, Рогнеда, єдина і люба його донька.

Це наче про доню князя Рогволода через тисячу з гаком років складуть щиру, сердечну пісню (М. Свидюк та О. Кононенко – «Доня моя, донечка»).

Вона теж для Рогволода була «дівчинка-перлинка, золота краплинка і весела росинка» та «літо сонячне» – так батько-князь любив свою маленьку княгиню:

Моє сонце, моє небо, моя донечка, Моя радість, моя втіха, моя доленька. Зустрічають тата крильця-рученята, Зорі-оченята, оченята-зорі, І немає на землі ні біди, ні горя…

Але князеві Рогволоду тисячу з гаком літ тому біду і горе принесла саме його люба донечка.

Сьогодні Полоцьк – місто обласного підпорядкування Вітебської області Білорусі на Західній Двіні.

Ми говоритимемо про Полоцьк – центр племінного об’єднання, що вперше згадується в літописі під 862 роком. У ті роки й пізніші полоцькі князі вели затяту боротьбу з київськими князями – доки й не зазнали нищівної поразки за Володимира Святославича. Новгородець налетів коршаком і вихопив знеславлену княжну з батькового гнізда…

І коли сьогодні часом лунає пісня «Доня моя, донечка», то здається мені, що це пісня про нього, про князя Рогволода та його доню Рогнеду.

Моє щастя, моє серце, моя донечка, Моя лада, моя леля, моя доленька…

Тяжкою виявилась доля полоцького князя…

5

Полоцький князь Рогволод…

Хто він, якого роду-народу?

І звідки в нього ім’я (вельми, до речі, рідкіснеі мовби «не тутешнє»)? Скандинавське чи, може, сло- в’янське?

Існують дві версії щодо того, звідки він і якої етнічної приналежності – свій чи варяг, яких у ті часи було чимало на Русі, особливо в дружинах київських князів. Перша – Рогволод (зустрічається й форма Рогволд) «із замор’я», скандинав, друга – свій. Себто слов’янин. Може, й кривич.

Одні дослідники переконані: Рогволод належав до знатного скандинавського роду. Мати його теж, очевидно, належала до знаті (себто рід давній і знатний), інакше Рогнеда не могла б звинуватити Володимира в «низькому походженні». Та ще й поводитись гоноровито і зверхньо, величаючи його «робичичем».

За однією з гіпотез, батько Рогнеди, князь Рогволод, був запрошений в Полоцьк на княжіння, згідно з іншою – син полоцької княгині Предслави, який після смерті матері прийняв князювання, повернувшись у вотчину «із замор’я», де якийсь час перебував.

А може (гадають інші дослідники), Рогволод прибув у слов’янські землі разом з Рюриком і отримав в управління містечко, що стояло на важливому торговому шляху з Прибалтики до Чорного моря. Сиріч – «Із варяг у греки». Сам він не міг бути засновником Полоцька, оскільки тоді місто було б назване на його честь, а не за назвою річки Полота. До початку 80-х років Рогволод був, очевидно, відомим і багатим князем, тому київський князь Ярополк та новгородський Володимир і забагли з ним породичатися. А багатства йому приносив контроль над шляхом «Із варяг у греки».

Тож полоцького князя називали ще Хапуном. Є така в слов’янській міфології істота – невідома й невидима – викрадач людей. Оскільки вона не мічена, тож боятися Хапуна мають усі. Рогволод же – тому його так і прозвали – теж хапав. Тільки не людей, а добро з торгових суден, які пропливали Двіною повз Полоцька, прямуючи на Низ – тож його князівство було не бідним, а дочка Рогволода – Рогнеда – княжна зі щедрим приданим.

Отож, стверджують інші дослідники, Рогволод належав до знатного роду варязьких князів, які осіли в слов’янських краях або заснували свої князівства в тих місцях, де