Читати книгу - "Сміттяр, Мар'яна Доля"

145
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 10 11 12 ... 81
Перейти на сторінку:

 - Хто тобі таке сказав?  - Еріку стало образливо за свій район - То, може, в "мінусів" у нетрях таке й є, а у нас нормальні люди живуть. Хочеш, приходь подивишся.

 - Хочу! - пожвавився Тед. - Це прикольно! Тільки мені зараз ще на одну тусню треба потрапити, давай завтра  ти мені екскурсію проведеш. Поллі, хочеш з нами?

 - Що я там забула? - скривила носика дівчина. - Я завтра з батьками на море їду, так що гуляйте без мене.

 -А що у вас цікавого є? - не вгавав Тед. - Місцеві  визначні місця? Ну там, нічні клуби, казино, ще якісь розваги?

 Ерік задумався. Ніяких визначних місць у них в районі не було, окрім того самого вагоноремонтного.

 - Немає нічого такого, - знизав плечима він.

 - А як же ви "відриваєтесь"? - Тед виглядав розчарованим.

 - Ну, в кіно ходимо, на дискотеки... так гуляємо компаніями.

 - А дівчата в вас гарні?

 - Нормальні дівчата...

 - Ти щодо дівчат полегше, - Поллі жартівливо вдарила Теда по шиї складеною вдвічі серветкою. - Бо приїду і голову відірву... або щось інше.

Ерік допив свій коктейль і вирішив, що вже достатньо поспілкувався з новими знайомими, тож варто залишити їх на самоті, хай собі воркують.

 - Ну, я піду, мабуть, - озвався він.

Тед витяг із кишені гаманця.

 - Слухай, Еріку,  скільки я тобі винен за той клятий ТОМ? Я б його сам навряд чи витягнув. Правда, я в дипломати хотів, по батькових стопах. так сказати, а тут такий поворот... Ну все одно, вважай, що студентський вже в мене в кишені. Може, потім переведуся на міжнародні відносини, батечко посприяє...Ти мене виручив, давай я тобі трохи "бабок" підкину...

 - Не треба, - поспішно відмовився Ерік, хоч спокуса була й великою. - Ти мене пригостив, вважай , ми квити. Бувайте!

 - Чекай, скажи номер свого мобільного, я до тебе зателефоную щодо екскурсії, - Тед дістав з кишені айфон останньої моделі і заніс номер Еріка до телефонної книги. - Щасливо!

Ерік знову кивнув Поллі, вона приязно йому посміхнулася і помахала рукою.

"Це ж треба, "Тедді", - подумав він, відчиняючи двері кав'ярні та виходячи на пожвавлену, залиту сонцем вулицю. Несподівано йому стало весело.

1 ... 10 11 12 ... 81
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сміттяр, Мар'яна Доля», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Сміттяр, Мар'яна Доля» жанру - Антиутопія 🏭☠️🌐:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Сміттяр, Мар'яна Доля"