Читати книгу - "Крило метелика (частина 1), Кіра Леві"

Мені довелося відвести чоловіка до багаття на кухню. З дітьми залишати його було небезпечно. Мало що спаде йому зараз на думку. І я покликала з намету його дочку Аліну. Дівчина працювала на яхті стюардом. З аптечки я дістала флакон з валеріаною і щедро накапала капітану в склянку. Аліні я сказала, щоб вона розмовляла з батьком, заспокоювала голосом. Дівчина сама була налякана. Губи та руки у неї сильно тремтіли. Довелося і їй дати заспокійливий засіб.

Після надання першої допомоги віддала чоловікам три наші спальники. Їх розстебнули та розклали на землі. Вийшло непогане лежбище.

На цьому місію порятунку вважала закінченою. Забрала Іллю і відвела його до намету спати. Хлопчик пригрівся біля вогнища на кухні та вже куняв.

У наметі не спали. Жінки напівголосно обговорювали те, що сталося. Хтось схлипував. Скоріш за все, Ганна, сестра Микити.

Поки я чекала, коли збирала мокрі речі жінок, то встигла їх розглянути. Дивно, але крім доньки капітана, решту я знала в обличчя по різних статтях у пресі. 

Серед врятованих виявилися третя дружина Соболєва-старшого Ілона, його дочка Ганна від другого шлюбу та Марго — коханка друга та партнера Соболєва з бізнесу. Сам партнер пан Панкратов Денис Степанович теж врятувався. І зараз спав мертвим сном біля багаття, як і Соболєв-старший. Мабуть, панове відзначали на яхті якусь подію. Та так накуштувалися, що навіть холодна вода їх не привела до тями.

Взагалі дивно складалися мої стосунки із сімейством Соболєвих. Доля знову і знову стикала нас лобами.

У тринадцять років я познайомилася з Микитою в дитячому будинку.

__

Шановні, чому така тиша? Хтось читає? прошу коментувати. Це наразі сама складна моя книга з усіх опублікованих! Дуже хочеться поспілкуватися.

Ваша Кіра.