Читати книгу - "Мені потрібна свобода , Аріна Спел"

Наказ

Два дні пролетіли досить швидко. Нічого надзвичайного не сталося. Кайлен весь час був не в дусі. Щоб я не робила, все було не так. Ігнорую - дратується, розмовляю - дратується, з Остіном пішли прогулятися - взагалі, мало не сказився. Маячня якась, одним словом. 
Але ще гіршим було те, що моє серце почало завмирати, коли я бачила Кайлена, це невимовно дратувало мене, від чого я намагалася  його уникати. Та не дуже й виходило, ми постійно перетиналися і я ловила на собі чіпкий погляд, дивилася на стиснуті губи, а думки були про одне - як він цілується…… І нащо мені це все? Ні-ні-ні. Потрібно включити голову. З ранку все вирішиться, я попрощаюсь з усіма і на цьому все. 
Час Х настав. До сніданку залишалося не так багато. Отже , знову, потрібно вибрати сукню. Хоч сьогодні мені доведеться піти, та на останок подратувати його величність хотілося. Це було вище мене, не змогла я утриматись. Вибір пав на кремову сукню, яку знов довелося перекроїти. Забравши все лишнє, пречарувавши декольте, трішки глибше ніж дозволялося, ну може й не трішки, але виглядало приголомшливо, я попрямувала на зустріч. Що дивно, такого відчуття радості, як попередній раз не було. Думки про те, що це останні години мого перебування тут, навіювали смуток, та розум підказував - все на краще. 
В залі все було як завжди. Всі вже сиділи за столом, а я , по добрій традиції дня оголошення результатів запізнилася. Правда зауважень мені ніхто не робив. Кайлен мовчки міряв мене поглядом, затримуючись на вирізі сукні. Його зіниці стали вертикальними. на пару секнун він ніби завис, потім струснув головою і як ні в чому не бувало продовжив спілкування з дівчатами. 
А  я що? Я нічого. Сіла за стіл і вирішила, що оскільки це останній сніданок тут, то гріх не наїстися цими божественними булочками. І мало не вдавилася, коли оголосили результат. Це знов не я. Але як? Чому? 

-Зараз ми поговоримо про наступний етап. Через три дні відбудеться бал. На якому будуть присутні важливі гості, в тому числі і його величність Браєн, король перевертнів-лисів. Це важливий етап випробування, будуть оцінювати ваші манери, вміння спілкуватися . Час , що у вас залишився, раджу витратити на підготовку. Пані Еліна, улюблена наложниця нашого повелителя , приділить вам кілька годин що вечора і розʼяснить основні правила. Прислухайтеся до порад, більш достойно вчителя важко знайти, та й потоваришувати не завадить. Комусь з вас випаде честь стати дружиною, а от де доведеться налагодити контакт. - Остін вимовив цю промову, з такою буденністю, ніби щодня коханок з жінками зводить. 

-Всі можуть бути вільні, Айрін, ви залиштеся. 
Ну як же без цього, чи міг мені дати спокій цей альфа-монарх? Я й так закипала від почутого. Коханка буде вчити дружину як не зганьбитися на прийомі. Добре, що в цьому театрі абсурду в мене тимчасова роль. 
-Слухаю, Ваша Величність 

-До вас буде одне прохання, вірніш не так. До вас буде наказ, бо прохання ви відмінно ігноруєте.- моє лице набуло виду праведного гніву, коли це цікаво? Ну, може й було декілька раз.- Це стосується вашої сукні . Ніякого декольте. Навіть натяку на нього. 

-Це загальний дрес-код, чи стосується тільки мене? - хотіла вимовити це максимально спокійно, але вийшло якесь сичання. 
-Персонально вас. Інші сукні мене не цікавлять.

-А моя, значить , цікавить… 

Хотілося наговорити багато чого, але в голові вже зрів план. О, я виконаю ваш наказ, головне поставте в залі чергового лікаря, щоб зміг надати першу допомогу при серцевому нападі. 

-Добре, як скажете. Сукня відповідатиме вашій вимозі. Ніяких декольте. Під самісіньку шию- я провела рукою, показуючи де буде комір, а вийшло так, ніби погрожую відрубати голову. Розвернулася і попрямувала на вихід. Це ж треба взагалі до такого додуматись?? Накази щодо сукні видавати. Буде, буде тобі сукня…

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍