Читати книгу - "Шалена жінка та бос-недоумок, Маріанна Аріна"

***

Кейт, нахмурившись, подивилася на Чейза, а потім на його друга.

– Я – Ділан. Друг цього забіяки.

Без будь-якої емоції вона просто кивнула. Жодного бажання спілкуватися з ними не було. Вона воліла б їх обох не зустрічати.

– Це моя подруга Анна. – представила подругу, яка вже з явним інтересом уважно розглядала Ділана.

Та миттєво засяяла і простягнула новому знайомому руку. Кейт добре розуміла її реакцію. Так, дійсно, Ділан – досить цікавий чоловік. Якби знайомство із ним відбулося за інших обставин. І якби у нього не було друга-недоумка, за сумісництвом – боса Кейт. Але маємо те що маємо. А ось у Анни – карт-бланш, хай користується ним.

– А я – Чейз. Генеральний директор компанії, в якій працює Кейт. – представився Чейз, розуміючи що навряд чи Кейт буде знайомити із ним. І почув, як Анна пирснула від сміху, ховаючи посмішку в долонях. Така реакція підказала, що і про нього Кейт теж не змовчала. Втім, поскаржитися подрузі на те, якими негідниками бувають чоловіки – майже святий обов'язок жінок.

– Анно, а Ви танцюєте? – несподівано запитав Ділан. – Давайте залишимо цю темпераментну парочку наодинці. Нехай скинуть пару без нашої участі. – І практично  силоміць потяг її у натовп людей на танцполі в центрі зала.

«От мало мені було клопоту?» – Кейт провела поглядом подругу, із жалем подумавши, що залишилася віч-на-віч з вкрай неприємною людиною. Різко відвернулася від Чейза, сподіваючись так обмежити доступ до себе та відбити будь-яке бажання спілкуватися. Але її надії не справдилися. Буквально через секунду Чейз затис її в обіймах, поставивши руки на барну стійку з обох боків від. А потім нахилився до вуха і тихо промуркотів:

– Потанцюй зі мною…

Кейт мимоволі смикнула плечима. Занадто близько. Надто інтимний голос. Занадто свіжі спогади, до яких вона ще не знає, як ставитися.

– Та зараз… Навіть не подумаю. – огризнулася не досить впевнено, але може хоч так відчепиться.

– Чому? Не так вже багато я прошу. Обіцяю не розпускати руки.

– Я сказала «ні». – Кейт штовхнула його плечем. – Залиш мене в спокої.

– Шкода… – награно зітхнувши Чейз. – Мені стає нудно. А коли мені нудно, я починаю бешкетувати. Ось, наприклад, можу поділити з цим хлопцем на сусідньому стільці, спогадами нашої гарячої ночі та докладно розповісти, де в тебе особливо чуттєві на дотик місця.

Кейт кинула на нього гнівний погляд. І розкаже же, зараза така. У цьому вона ані трохи не сумнівалася. А Чейз, наче на підтвердження її думок, уже повернувся до сусіда, збираючись із ним заговорити.

– Дідько із тобою! Пішли! – тихо загарчала вона.

Чейз миттєво втягнув її у свої міцні обійми і закружляв у повільному танці.

– Дуже правильне рішення. – задоволено посміхнувся. – Так як ти почуваєшся, кошеня? Я тебе добряче виснажив минулої ночі.

– А тебе це так непокоїть? –  Кейт кинула на нього похмурий погляд. Що це – турбота? Ні, швидше вихваляння нічними перемогами.

– Ну, якщо без жартів – то непокоїть. Вибач, якщо занадто багато звалив на тебе цієї ночі.  Просто я занадто довго хотів тебе, ти так мене бісила. І коли дорвався до твого тіла, в мене наче дах знесло.

– Мені не здалося? Ти зараз спробував вибачитись? – Кейт здивовано здійняла брови.

– Ну, так… спробував. Хочу, щоб ти знала, що у вікно я заліз не з метою затягти тебе у ліжко. Я хотів просто поговорити.