Читати книгу - "Нюрнберґ-2, Левко Лук'яненко"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Відповідно до міжнародної практики, підтвердженої Німеччиною, держава-експлуататор повинна сплатити жертвам примусової праці або їх прямим спадкоємцям грошову компенсацію.
Оскільки спадкоємицею СРСР є Російська Федерація, то на ній і лежить обов’язок сплатити грошову компенсацію громадянам України за їхню примусову працю на території РФ.
Злочини проти миру, які скоїла КПРС проти України
(п. «а» Ст. 6 Статуту Міжнародного військового трибуналу (МВТ))
17 грудня 1917 року Рада народних комісарів Росії в порядку підготовки війни проти України пред’явила уряду України ультиматум «Про визнання Радою Народних Комісарів Росії Української Народної республіки та про пред’явлення Центральній Раді ультиматуму за її контрреволюційну діяльність». Ультиматум — це грубе втручання у внутрішні справи України, він означав початок першої військової агресії проти України. (История Советской конституции 1917–1956, Москва: Госюриздат, 1957. — С. 74).
9–10 грудня 1918 року КПРС розв’язала другий військовий похід проти України.
07.11.19 — комуністи розв’язали третю агресивну війну проти України.
30.12.22 — день оформлення окупації України комуністичною Росією у формі створення так званого Союзу РСР (без ратифікації договору Верховною Радою України).
У вересні 1939 року КПРС підготувала, організувала та здійснила захоплення і включення до складу імперії західних областей України.
У 1940 році КПРС розв’язала війну проти Молдавії і насильно включила до складу імперії Буковину, а у 1945 році захопила і окупувала Карпатську Україну.
Усі вищевказані війни мають ознаки неспровокованих агресивних воєн, які КПРС планувала, готувала і здійснювала в різний час з агресивною метою, тобто, вони є злочинами, передбаченими п. «а» ст. 6 Статуту МВТ (злочини проти миру).
Військові злочини
(п. «б» ст. 6 Статуту МВТ)
Військове командування Червоної армії (ЧА) грубо порушувало звичаї і закони війни:
22.11.21 у с. Базар ЧА взяла в полон 359 українських воїнів і запропонувала їм перейти на службу до комуністів. Вони відмовилися, за що були розстріляні. Тим самим ЧА вчинила злочин, передбачений п. «6» ст. 6 Статуту МВТ. (Encyklopedia of Ukraine, v. 1, University of Toronto: Press, 1984. — Toronto — Buffalo — London. — P. 188).
За період 1921–22 рр. після поразки армії Української народної республіки російські комуністи в місті Вінниці розстріляли понад 10 тисяч керівників, офіцерів і солдатів за участь у національно-визвольній війні. (Доктор історичних наук, професор 1. Розгін. «The Black Deeds of the Kremlin. A White Book», Vol. 1, Toronto, 1953, p. 413).
В роки 2-ї світової війни і в наступне десятиліття основним тереном боротьби українського народу проти окупації були західні області України. Її вели Організація українських націоналістів (ОУН) та Українська повстанська армія (УПА). Радянські війська НКВС і КДБ використовували проти них хімічну зброю (гази, додавали хімічну отруту до їжі і тому подібне), про що мені розповідало багато повстанців, наприклад, командир Львівської військової округи УПА майор Василь Левкович, тобто, коїли дії, що містять ознаки злочину, передбачені п. «б» ст. 6 Статуту МВТ (Женевський протокол про заборону застосування на війні «газів» 1925 р. Международное право. — Москва: Юрідіческая література, 1982. — С. 514).
Ось лишень один доказ цього: Свідчення пані Я. Романини-Левкович (архів Асоціації дослідників голодоморів в Україні (АДГУ))
«Я, Романина-Левкович Ярослава Григорівна, від 1941 року член ОУН, псевдонім «Марта», «Оля».
В 1947–1952 рр. я працювала друкаркою в підпільній друкарні ім. Арпора-Золотаря Львівського краю, де були машинки для писання, циклостиль і гутенбергівка.
Склалось так, що внаслідок розконспірованої криївки в лісі, за два тижні перед моїм ув’язненням мене з «Марійкою» (Кукіз-Служала Марія з Великих Мостів, 1928 року народження) перевели до праці в с. Реклинець на сільському господарстві (присілок Пісок).
24 січня 1952 р. господиня подала нам на вечерю суп, вареники і компот. Ми, з’ївши трохи супу, відчули, що в нас сильно болять голови. «Марійка» стала вся червоною. Відтак ми заснули.
Як пізніше я довідалась зі слів слідчого, в супі і компоті був підсипаний насонний середник. Так називали хімікат, при добавленні якого до їжі людина засинала на добу і більше. Чекісти спеціально приготовили для нас суп і компот, а господиня під наглядом чекістів тільки подала вечерю в криївку.
Я прокинулась вечором 25 січня у Львові в тюрмі на вул. Дзержинського. Спочатку я дуже слабо бачила. Коли подивилась на свою руку, побачила її величиною руки маленької дитини. Сліди від застриків на тілі в різних місцях. До нормального положення зір в мене прийшов щойно через місяць. Тиждень водили мене на слідство за під руки, бо ходити я не могла.
«Марійку» до притомності не привели. Вона заснула на віки. Вічна їй пам’ять! Причина мабуть в тому, що вона на протязі дня почувалась нездоровою і нічого не їла. Я на протязі дня з’їла кусок хліба з салом і цибулею.
Муж «Марійки» «Остап» (Служало Степан), районовий провідник ОУН Великомостівського району, вбитий чекістами в 1949 р.
Дочка Надія і тепер живе у Львові.
Я звернулась в КГБ з запитанням, де його дочка — чекісти відповіли, що померла в Рекинці.
Я. Г. Романина-Левкович
17.08.2000
Не заперечували цього й чекісти. Так, наприклад, у київському ізоляторі КДБ 1968 року чекіст Рубан Микола Терентійович виправдовував переді мною застосування хімічної зброї проти повстанців тим, що при цьому метою чекістів, як правило, було не вбити повстанця, а привести його в недієздатний стан і взяти живим у полон.
Злочини проти людства
(п. «в» ст. 6 Статуту МВТ)
«Конвенція про незастосування строку давности до військових злочинів і злочинів проти людства від 26 листопада 1968 року (Международная защита прав и свобод человека. — Москва: Юридическая литература, 1990 С. 658)
У 1920 році Червона армія підійшла до міста Борисполя і запропонувала його оборонцям здатися. Загін української армії відмовився. ЧА захопила місто і розстріляла кожного десятого мешканця міста.
У 1930–1931 роках за опір колективізації і націоналізації одноосібних господарств у Вінницькій області заплатили своїм життям близько 20 тис. селян. (Доктор наук, професор І. Розгін. «The Black Deeds of the Kremlin. A White Book», Vol. 1, Toronto, 1953, p. 413).
А ось довідка про жертви голодомору 1932–1933 рр. та репресій по м. Марганцю від 06.07.93 (див. стор. 48)
Під час голодомору, організованого комуністами в 1932–1933 рр., в районі біля Вінниці вмерло більше 150 тис. українців. (Доктор
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Нюрнберґ-2, Левко Лук'яненко», після закриття браузера.
