Читати книгу - " Безрозсудні серця, Victoria Chukhriy"

Розділ 11: Зустріч з майбутнім

Минав час, і поступово між ними почало відновлюватися те, що вони колись втратили. Єва дозволила собі довіряти йому трохи більше з кожним днем, а Крістофер робив усе можливе, щоб не зруйнувати її довіру.

Одного вечора, після сімейної прогулянки в парку, Єва зрозуміла, що більше не відчуває тієї гнітючої стіни між ними. Вони вже не були двома чужими людьми, які намагаються знайти спільну мову. Вони знову стали родиною.

І одного ранку, через кілька місяців після того, як їхнє життя почало змінюватися, Єва раптом відчула себе трохи незвично. Вона відчула ту саму слабкість, яку пам’ятала з часів, коли була вагітна Еммою.

Вона вирішила перевірити це і купила тест на вагітність.

Коли вона побачила дві яскраві лінії на тесті, її серце стислося від емоцій. Вона не знала, як повідомити Крістоферу, але знала, що має зробити це зараз.

 

Того ж вечора вона запросила Крістофера на вечерю. Після того, як Емма пішла спати, вони залишилися удвох за столом, і Єва нарешті знайшла в собі сили розповісти йому новину.

«Кріс», — почала вона, її голос тремтів. «Є дещо, що я повинна тобі сказати».

Крістофер нахилився ближче, помітивши її нервозність. «Що сталося?»

Єва подивилася на нього, її серце билося швидше. «Я вагітна», — тихо сказала вона.

Крістофер здивовано підняв брови, але вже через мить на його обличчі з’явилася широка посмішка. Він швидко піднявся зі стільця і підійшов до неї, обережно обійнявши її.

«Ти серйозно?» — з радістю в голосі запитав він.

Єва кивнула, і сльози радості наповнили її очі. «Так, ми знову будемо батьками».

Крістофер притиснув її до себе, щасливий, що їхня сім’я знову збільшується. Це було ідеальним завершенням їхнього шляху до взаєморозуміння і нового спільного життя.

Тепер вони могли почати з чистого аркуша і будувати своє майбутнє разом, як справжня родина.

Через кілька тижнів після оголошення новини про вагітність, їхнє спільне життя почало набирати нових обертів. Крістофер був сповнений ентузіазму, він старався бути поруч з Євою, підтримуючи її під час кожного етапу вагітності. Вони проводили більше часу разом як сім’я: їздили на вихідні за місто, відвідували парки, а іноді просто залишалися вдома, насолоджуючись компанією одне одного.

Єва відчувала, як її серце поступово відкривалося Крістоферу. Він був тепер зовсім іншою людиною — турботливим, відповідальним, повністю відданим їй та їхній доньці. Крістофер змінився, і це зміцнювало її впевненість у тому, що їхнє спільне майбутнє буде яскравим і щасливим.

Кожного разу, коли Крістофер був поруч, Єва відчувала, що її страхи з минулого нарешті відпускають. Вона більше не боялася, що він покине її, як це було раніше. Він довів їй, що справді змінився, і тепер вона могла повністю довіряти йому.

Одного сонячного дня, коли вони з Еммою грали у дворі, Крістофер підійшов до Єви, тримаючи маленький пакетик з подарунком.

«У мене є дещо для тебе», — сказав він, усміхаючись.

Єва здивовано подивилася на нього і розпакувала подарунок. Усередині була крихітна пінетка для немовляти і записка.

«Для нашого майбутнього малюка», — прочитала Єва вголос, посміхаючись. Її очі наповнилися сльозами радості, і вона подивилася на Крістофера з любов’ю.

«Дякую», — прошепотіла вона, її голос був сповнений емоцій. «Я така щаслива, що ти поруч зі мною».

Крістофер ніжно обійняв її, його голос звучав м’яко, але впевнено. «І я щасливий, що ми тепер разом. Я ніколи більше не хочу втрачати тебе, Єво. Ми будемо прекрасною сім’єю».

Єва кивнула, тримаючи його за руку, відчуваючи тепло і впевненість у їхньому спільному майбутньому. Вони разом спостерігали, як Емма бігала навколо, її сміх лунав по всьому двору.

Наступні місяці були для них періодом гармонії та щастя. Вони готувалися до народження своєї другої дитини, облаштовуючи дитячу кімнату і разом обираючи імена.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍