Читати книгу - "Записи меланхоліка, Емілія Санд"

11

 

19.06

 

Вчора коли я лягала спати, подзвонив Андрій.Він сказав, що хоче реабілітуватись, запропонував зустрітись.Я дала  ствердну відповідь.Домовились зустрітись в нього на роботі, ввечері.Так що вдень трохи попрацювала й о 17:10 я була на місці.

Він зустрів мене обійняв, і сказав, щоб я йшла за ним.Ми сіли в ліфт доїхали до останнього поверху.Потім ще піднялись і вийшли на дах.Коли ми там опинились я аж охнула.Там був невеличкий сад.Кілька декоративних дерев, лавочка.Дерева були прикрашені гірляндами, а біля них невеличка поляна.Це я зрозуміла його рук діло.Ми сіли на покривало він відкоркував пляшку вина.Ми говорили, ніби нічого не сталось, ніби ми не сварились.Після кількох келихів він сів ближче до мене.Потім ми лягли, і дивились на зорі.

Ну а згодом відчули неймовірний потяг один до одного.Він поцілував мене.І я не опиралась.Ми зайнялись коханням прямо там на даху, без сорому.Після того як насолодились один одним.Він запропонував піти в більш тихе і спокійне  місце.Ми зібрали все, викликали таксі й поїхали в готель.Там в нас було продовження бенкету.

 

 

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍