Читати книгу - "Homo Deus"

Перехід від гомоцентричного до датацентричного бачення світу не буде просто філософською революцією. Це буде практична революція. Усі дійсно важливі революції є практичними. Гуманістична ідея про те, що «люди винайшли Бога», була важливою тому, що мала далекосяжні практичні наслідки. Подібним чином ідея датаїзму, що «організми — це алгоритми», важлива завдяки своїм щоденним практичним наслідкам. Ідеї змінюють світ лише тоді, коли вони змінюють нашу поведінку.

У стародавньому Вавилоні, коли люди стикалися з важкою дилемою, вони видиралися в темряві на верхівку місцевого храму й спостерігали за небом. Вавилоняни вірили, що зірки контролюють їхню долю й передрікають майбутнє. Спостерігаючи за зірками, вавилоняни вирішували, чи одружуватись, коли орати поле чи йти на війну. Їхня філософська віра перекладалася на вельми практичні процедури.

Релігії, засновані на святих писаннях, такі як іудаїзм і християнство, пропонували іншу оповідь: «Зірки обманюють. Бог, який створив зірки, відкрив усю правду в Біблії. Тож припиніть спостерігати за зірками — читайте замість цього Біблію!». Це також була практична рекомендація. Коли люди не знали, з ким одружуватись, яку кар’єру обрати або чи починати війну, вони читали Біблію й виконували її поради.

Потім прийшли гуманісти із зовсім новою оповіддю: «Люди вигадали Бога, написали Біблію і потім пояснили її в тисячу різних способів. Тож люди самі є джерелом всієї правди. Ви можете читати Біблію як твір, який надихає, але фактично він вам не потрібен. Якщо ви стикаєтеся з якоюсь дилемою, просто прислухайтеся до себе і йдіть за вашим внутрішнім голосом». Таким чином, гуманізм дав детальні практичні вказівки, як слухати себе, рекомендуючи такі методи, як спостереження за заходом Сонця, читання Ґете, ведення приватного щоденника, сердечні розмови з близьким другом і демократичні вибори.

Століттями вчені керувалися цими гуманістичними вказівками. Коли фізики вирішували, чи одружуватися, вони теж дивилися на захід Сонця й намагалися заглянути в себе. Коли хіміки розмірковували, чи погоджуватись на сумнівну роботу, вони теж вели щоденники й провадили сердечні розмови з близькими друзями. Коли біологи дебатували, вести війну, а чи підписати мир, вони так само голосували на демократичних виборах. Коли когнітивні психологи писали книжки про свої тривожні відкриття, вони часто цитували натхненного Ґете на першій сторінці. Це була основа для сучасного альянсу між наукою й гуманізмом, що підтримував хитку рівновагу між сучасним ян і сучасним інь — між розумом та емоціями, між лабораторією й музеєм, між конвеєром і супермаркетом.

Науковці не лише освятили людські почуття, а й знайшли чудову еволюційну причину для цього. Після Дарвіна біологи почали пояснювати, що почуття — це складні алгоритми, виплекані еволюцією, щоб допомогти тваринам приймати правильні рішення. Наші кохання, страхи й пристрасть — це не якісь примарні духовні явища, придатні лише для складання віршів. Радше вони містять у собі мільйони років практичної мудрості. Коли ви читаєте Біблію, то отримуєте поради від кількох священиків і рабинів, які жили у стародавньому Єрусалимі. Коли ви прислухаєтеся до своїх почуттів, то, навпаки, слідуєте алгоритму, який еволюція розробила за мільйони років і який витримав найжорсткіші випробування контролем якості під час природного відбору. Ваші почуття — як голос мільйонів предків, кожен з яких зміг вижити й відтворитися в немилосердному довкіллі. Звичайно, ваші почуття не безпомилкові, однак вони кращі, аніж більшість наших джерел обґрунтування. Мільйони мільйонів років почуття були найкращими алгоритмами у світі. Тож у часи Конфуція, Мухаммада чи Сталіна люди мали би прислухатися до своїх почуттів, а не до вчень конфуціанства, ісламу чи комунізму.

Однак у XXI столітті почуття вже не є найкращим алгоритмом у світі. Ми розробляємо вищі алгоритми, що використовують безпрецедентну потужність обчислення й гігантські бази даних. Алгоритми Google і Facebook не лише точно знають, як ви почуваєтеся, вони також знають безліч інших речей про вас, про які ви навіть не підозрюєте. А отже, ви більше не мусите прислухатися до своїх почуттів, а замість цього маєте почати слухатися цих зовнішніх алгоритмів. Який сенс у проведенні демократичних виборів, якщо ці алгоритми знають не лише, як збирається голосувати кожна особа, а й знають неврологічні причини, до того ж обґрунтовані, чому одна особа голосує за демократа, а інша — за республіканця? Тоді як гуманізм наказував «Слухайтеся своїх почуттів!», датаїзм нині наказує «Слухайтеся алгоритмів! Вони знають, що ви відчуваєте».

Коли ви розмірковуєте, з ким одружитися, яку кар’єру обрати і чи починати війну, датаїзм скаже вам, що вилазити на високу гору й спостерігати за заходом Сонця, налаштовуючись на його хвилі, — це абсолютно марна трата часу. Так само безглуздо йти до музею, вести щоденника чи сердечно спілкуватися з другом. Отже, аби прийняти правильне рішення, ви повинні краще пізнати самого себе. Однак, якщо хочете пізнати себе у XXI столітті, є значно кращі методи, ніж видряпування на гору, візит до музею чи ведення щоденника. Ось деякі практичні вказівки датаїзму для вас.

«Хочете знати, хто ви є насправді? — запитує датаїзм. — Тоді забудьте про гори й музеї. Бачили свою послідовність ДНК? Ні?! Чого ж чекаєте? Скоріше зробіть сьогодні. І переконайте своїх дідуся з бабусею, батьків і рідних також зробити послідовність ДНК — ці дані дуже цінні для вас. А ви вже чули про ці портативні біометричні прилади, які вимірюють ваш тиск і пульс двадцять чотири години на добу? Дуже добре, тож купіть такий, одягніть і під’єднайте до свого смартфона. А коли купуватимете, візьміть ще мобільну камеру й мікрофон, записуйте все, що робите, і викладайте онлайн. І дозвольте Google і Facebook читати всі ваші електронні листи, відстежувати всі ваші чати й повідомлення та реєструвати всі ваші «лайки» й «кліки». Якщо ви все це зробите, тоді великі алгоритми «інтернету для всього» скажуть вам, з ким одружитися, яку кар’єру обрати і чи починати війну».

Однак звідки надходять великі алгоритми? Це таємниця датаїзму. Подібно до того, як у християнстві ми, люди, не можемо зрозуміти Бога і його план, датаїзм проголошує, що людський мозок не може осягнути нових панівних алгоритмів. Нині, звичайно, ці алгоритми здебільшого пишуть люди-хакери. Однак справді важливі алгоритми, на зразок пошукового алгоритму Google, розробляються величезними командами. Кожен член команди розуміє лише частинку мозаїки, і насправді ніхто не розуміє цей алгоритм у цілому. Ба більше, з розширенням мереж машинного навчання й штучних нейронних мереж дедалі більше алгоритмів розробляють самі себе, самовдосконалюючись і навчаючись на власних помилках. Вони аналізують астрономічні обсяги даних, які жодна людина не здатна охопити, і вчаться розпізнавати структури та обирати стратегії,