Читати книгу - "Дівчина, що гралася з вогнем"

досить передбачуваний. Трохи поміркувавши, вона створила новий документ, назвавши його «МікуБлуму», і написала одне-єдине слово:

Зала.

Це дасть йому поживу для роздумів.

Вона все ще сиділа за комп’ютером, замислена, як раптом помітила, що комп’ютер Мікаеля Блумквіста запрацював. Його відповідь надійшла незабаром після того, як він прочитав її послання.

Лісбет, ти просто якась кара на мою голову! Хто, чорт забирай, такий Зала? Сполучна ланка, чи що? Якщо знаєш, хто вбив Даґа й Міа, то розкажи бодай мені, щоб ми могли розплутати цей клятий клубок і не мучитися. Мікаель.

Добре. Пора підчепити його на гачок.

Вона створила ще один документ і назвала його «Калле Блумквісту». Вона знала, що він розсердиться. Потім написала коротке повідомлення:

Ти журналіст. Ось і розкопуй!

Як вона і сподівалася, його відповідь надійшла відразу і містила заклик міркувати розумно, навіть волала до її почуття. Вона посміхнулася і вимкнула його жорсткий диск.

Але свої шпигунські розшуки вона на цьому не закінчила, а перемкнулася на жорсткий диск Арманського. Вона уважно прочитала його звіт про неї, написаний на другий день Великодня. Із змісту звіту не можна було зрозуміти, кому він адресований, але вона вирішила, що Драґан співпрацює з поліцією, сприяючи її пошукам.

Перевірка електронної пошти Арманського не дала нічого цікавого. Вже збираючись вимкнути жорсткий диск, вона раптом наткнулася на послання, адресоване начальникові технічного відділу «Мілтон сек’юриті», — Арманський доручав йому встановити камеру прихованого спостереження в своєму кабінеті.

Ого!

Подивившись дату, вона побачила, що доручення було надіслане в кінці січня, через кілька годин після її відвідин.

Це означало, що, перш ніж зробити Арманському наступний візит, їй доведеться підправити дещо в системі автоматичного спостереження.

Розділ 22

Вівторок, 29 березня — неділя, З квітня

У вівторок вранці Лісбет Саландер зайшла в картотеку Головного управління кримінальної поліції і зробила запит на ім’я Олександра Залаченка. Там він не значився, що й не дивно: наскільки їй було відомо, він жодного разу не поставав у Швеції перед судом і навіть не числився в переписі населення.

У реєстр кримінальної поліції вона заходила під виглядом комісара Дугласа Шьольда п’ятдесяти п’яти років, що працював у поліцейському окрузі Мальмьо. І тут вона відчула невелике потрясіння: її комп’ютер раптом запищав і в меню заблимала іконка, подаючи сигнал про те, що хтось розшукує її в чаті ICQ.

Першим її спонуканням було вирвати з гнізда вилку і від’єднатися, але вона швидко схаменулася. У комп’ютері Шьольда не було програми ICQ, вона взагалі рідко є в літніх людей, а частіше використовується для спілкування молоддю і досвідченими користувачами.

А це означало, що хтось шукає саме її. Вибір у цьому випадку був неширокий.

Вона увімкнула ICQ і написала:

Що тобі треба, Чума?

Тебе, Оса, нелегко застати. Ти коли-небудь заглядаєш до своєї пошти?

Як ти мене знайшов?

За Шьольдом. У мене той самий список. Я подумав, що ти вибрала користувача з найбільшим доступом.

Що тобі треба?

Хто такий Залаченко, про якого ти запитувала?

Не лізь не в своє діло!

Що таке відбувається?

Чума, йди до біса!

А я думав, що це в мене, як ти висловлюєшся, проблеми щодо соціальної адаптації. Але якщо вірити газетам, то в порівнянні з тобою я абсолютно нормальний.

Т.

Сама собі покажи палець! Тобі потрібна допомога?

Лісбет трохи подумала. Спочатку Блумквіст, тепер — Чума! Народ наввипередки рветься їй допомагати. З Чумою була одна проблема — він був абсолютний відлюдник, важив сто шістдесят кілограмів і спілкувався з навколишнім світом виключно через Інтернет. Якщо порівнювати з ним, то Лісбет Саландер була активним учасником суспільного життя і мало не душею будь-якої компанії. Не дочекавшись відповіді, Чума відкладав наступний рядок:

Ти тут? Тобі потрібно допомогти вибратися за кордон?

Ні.

Чому ти стріляла?

Заткни пельку!

Ти збираєшся застрелити ще кого-небудь, і чи повинен я боятися за себе? Адже я єдина людина, хто може тебе вислідити.

Не лізь у чужі справи, тоді нічого буде боятися.

Я й не боюся. Якщо тобі що-небудь знадобиться, знайдеш мене в хот-мейлі. Може, тобі зброя потрібна? Новий паспорт?

Ти соціопат.

Це в порівнянні з тобою?

Лісбет вимкнула ICQ, сіла на диван і стала думати. Через десять хвилин вона знову відкрила комп’ютер і послала Чумі по хот-мейлу повідомлення такого змісту:

Прокурор Екстрьом, начальник слідчого відділу, живе в Тебю. Одружений, у нього двоє дітей і є швидкісний Інтернет, проведений на віллу. Мені може знадобитися доступ до його лептопу або домашнього комп'ютера. Я хочу читати його в реальному часі. Hostile takeover з дзеркальним жорстким диском.

Вона знала, що Чума рідко виходить із своєї квартири в Сундбюберзі, і тому сподівалася, що в нього знайдеться під рукою який-небудь розторопний підліток для доручень у зовнішньому світі. Листа вона відправила без підпису. Це було зайве. Відповідь надійшла, коли вона через п’ятнадцять хвилин увімкнула програму ICQ.

Скільки заплатиш?

10 000 на твій рахунок + витрати і 5000 твоєму помічникові.

Я дам про себе знати.

Електронна пошта від Чуми надійшла вранці в четвер, і все послання складалося з ftp-адреси. Лісбет здивувалася: на результат вона сподівалася не раніше ніж через два тижні. Провести «вороже поглинання» навіть за допомогою геніальної програми Чуми і спеціально розробленого устаткування було справою складною і копіткою. У ході цього процесу інформація поступово закачувалася до чужого комп’ютера кілобайт за кілобайтом, поки не виникала нова програма. Швидкість процесу залежала від того, як часто Екстрьом користується своїм комп’ютером, а після його завершення потрібно ще кілька днів на те, щоб перекласти всю інформацію на дзеркальний жорсткий диск. Сорок вісім годин — це був не просто рекорд, а щось теоретично неможливе. Лісбет переповнилася захватом і викликала його ICQ:

Як тобі це вдалося?

У чотирьох членів сім'ї є комп'ютери. І уявляєш собі — у них немає брандмауера! Безпека на нулі. Досить було під'єднатися до кабелю і завантажувати. Мої витрати склали 6000 крон. У тебе стільки знайдеться?

Так. Плюс бонус за терміновість.

Трохи подумавши, вона через Інтернет переклала на рахунок Чуми тридцять тисяч крон. Вона не хотіла лякати його надто вже великою сумою. Потім вона зручно влаштувалася на купленому в «ІКЕА» кріслі і відкрила лептоп начальника слідчого відділу Екстрьома.

За