Читати книгу - "Я віддав би життя за тебе (збірка)"

або ж цілий світ… На початку 1935 року в Трайоні (штат Північна Кароліна) Фіцджеральд познайомився з Норою Флінн і Морісом («Шульгою») Флінном, знаючи їхню історію, широко висвітлену в газетах протягом останніх двох десятиліть. «Шульга» (1892–1959) був зіркою футбольної збірної Єльського університету, але в січні 1913 року його виключили — через те, що одружився з хористкою Рібою Лірі. Менш як за рік молода пара розлучилась, і Флінн зустрів Нору Ланґгорн Фіппс (1889–1955), яка доводилася сестрою відомим Ненсі леді Астор та Ірен Ланґгорн — дружині ілюстратора Чарлза Дейни Ґібсона й одній із натурниць його серії рисунків «Дівчина Ґібсона». Одружена з англійським архітектором Полем Фіппсом, Нора ненадовго втекла разом із Флінном у штат Вашингтон. Вони знову зустрілися аж за сімнадцять років, коли Флінн устиг стати кінозіркою й ще двічі одружитися, зокрема (шлюб тривав недовго) з Віолою Дейною, яка 1921 року знялася в німій кінокартині, тепер утраченій, — екранізації Фіцджеральдового оповідання «Прибережний пірат». У 1931-му «Шульга» й Нора одружилися. У червні цього ж року журналіст-колумніст «Коллі Нікербокер» (він же Морі Генрі Біддл Пол, 1890–1942) спитав Нору про майбутнє весілля, й вона відповіла: «Коротко кажучи, мене стримують юридичні обмеження, але я визнаю, що моє найбільше щастя — зразу за межами обрію». Фіцджеральд зробив начерк про Нору, «Шульгу» та їхнє особисте життя, що зберігся в збірці паперів письменника. Примітка про Нору, що дивиться на Фіцджеральда, свідчить про те, що автор ставить себе в позицію як утомленого немолодого чоловіка, так і Мері — невгамовної спостерігачки, позбавленої ревнощів, зате наділеної чималою зарозумілістю.

112

… вона вибиралася до Рено… 1931 року в Неваді запроваджено найліберальніші у США шлюборозлучні закони. Вираз «поїхати до Рено» став позначати старання домогтися швидкого розлучення.

113

Може, ти агент Ікс-9? 1934 року письменник Дашилл Гамметт (автор романів «Худий» і «Мальтійський сокіл») та ілюстратор Алекс Раймонд (автор циклу коміксів «Флеш Ґордон») започаткували стрип-комікс під назвою «Секретний агент Ікс-9». Леслі Чартеріс, творець британського кримінального телесеріалу «Святий», додав сюжетні лінії в перших випусках цього стрип-коміксу.

114

…срібний поясок з отворами у формі зірок… У «Коханні останнього магната» Монро Стар намагається знайти Кетлін Мур і подає її прикмети своїй помічниці міс Дулан. «Пам’ятаю, в неї був срібний поясок, — сказав Стар, — із отворами у формі зірок».

115

Солдат, що під час Громадянської війни у США воював на боці Півдня.

116

«Сімпсонова примха». Бетонний будинок, споруджений наприкінці 1870-х років на пляжному побережжі, біля підніжжя Кенфордських скель, між Пулом і Борнмутом, в Англії. З моменту вивершення (якщо може йти мова про таке) цієї споруди морські хвилі поставили її під загрозу, й вона не годилася для проживання. 1890 року рештки будівлі підірвано динамітом. Фіцджеральд запозичив назву цього знаменитого невдалого будинку й переніс її на руїни готелю, описаного в цьому оповіданні. За зразок, безсумнівно, взято численні руїни готелів, які того часу стояли вздовж гірського пасма в Аппалачах: від готелю «Пойнт готел» у Лукаут-Маунтині, що в Теннессі (згорів у 1908-му), до готелю «Оверлук маунтин гаус» у Вудстоку, що в Нью-Йорку (згорів у 1923-му). Найближчий прообраз — це вишуканий готель «Маунтин парк» у Гот-Спринґсі (штат Північна Кароліна) з двома сотнями номерів, лазнями та гольф-клубом (згорів у 1920-му).

У ранньому рукописному варіанті цього фрагмента, що дістав тимчасовий заголовок «Весела назва», імена персонажів інші й їхні стосунки перед вечіркою більш пристрасні.

(«Весела назва»)

Френсіс Скотт Фіцджеральд

Люди, які влаштували цю вечірку, матимуть мільйонну частку невеличкої речі, яку ти споживаєш щодня. Це щось таке, без чого людство цілком непогано обходилось аж до десяти років тому, а вважає це дуже потрібним. Здогадайся ще раз.

Почесна гостя Лайза носила срібний поясок із отворами у формі зірок. Вона одягла яскраво-сіру вовняну сукню та червоний жилет із замком-блискавкою, в тон до барви вуст. Її волосся було темно-золотаве, неяскравої барви (темне, тьмяне золото), голос звучав тихо, але всі інстинкти були буйні, й ця жінка діяла з розмахом, попри всілякі замішання. Їй пропонували вінець на всяких зустрічах, але Лайза завжди губила його або ж носила набакир. Айк Блекфорд, за якого Лайза мала вийти заміж за кілька місяців (у нього перший шлюб, у неї — другий), зупинився на сходах будинку й у прохолодному вологому повітрі соснового ліска пригорнув її. Всередині оркестр грав мелодію «Любо оком глянути» — molto con brio.

— Ніде не крутися, — шепнув Айк на вухо Лайзі. — Залишайся поруч зі мною, за дві години я буду вже в дорозі.

Її руки пообіцяли це. Тоді Лайза вдихнула на повні груди, скільки могла на вулиці, коли разом із Айком переступала поріг.

117

…вершками у сніданковій каві. «Ти вершки в моїй каві» («You’re Cream in My Coffee») — популярна пісня, музику якої 1928 року написав Рей Гендерсон, а слова — Бадді де Сільва та Лев Браун.

118

…Докторе Крейґ… докторе Мейчен. «Крейґ гаус» — це дорога приватна клініка в Біконі (Нью-Йорк), у якій Зельду Фіцджеральд госпіталізували на початку 1934 року. Мейчен — це дівоче прізвище Зельдиної матері Мінні Сер. У цьому оповіданні Морока неправильно назвала прізвище доктора Гарріса, або ж Фіцджеральд сам помилився.

119

Це симпатектомія. Операція, що полягає в перетині нерва, паралельного до хребта. Крайній засіб з великим ризиком і можливими побічними наслідками, який застосовують, щоб ліквідувати хронічний біль, підвищену пітливість і надмірну чутливість.

120

…під час огляду кролика. Кролики були і є одними з найширше використовуваних тварин для лабораторних досліджень та наочних показів.

121

…ехолалія ідіотського сміху. Ехолалія — автоматичне, неконтрольоване повторення мови когось іншого. Це клінічне слово Зельда часто вживала на письмі. Ще 1922 року Фіцджеральд написав своєму давньому принстонському приятелеві, письменнику й літературному критику Едмундові Вілсону (1895–1972): «Як тобі ідея позначити ехолалією безглузду балаканину?»

122

І тоді він мовив це слово… З дальшого тексту зрозуміло, що доктор Крейґ назвав дівчат сучками. Таке слово було забороненим у кіно 1930-х років, хоча його широко вживали в пресі, а також у літературі, зокрема це робив Ернест Гемінґвей, описуючи своїх