Читати книгу - "Несподівана вакансія"

— Краще б Баррі розповів про себе, а не про ту дівчину. Йому дуже багато дала школа Святого Томаса.

— Біда в тому, що на кожного такого Баррі, — мовила інша жінка, — припадає купа бандюг і хуліганів.

— Вони належать Ярвілу — і все, крапка, — додав якийсь чоловік.

— Неправда, — заперечила Парміндер, зумисне не підвищуючи голос, але усі враз принишкли, чекаючи, коли вона знову зарепетує. — Це просто брехня. Гляньте на Відонів. У цьому вся суть статті Баррі. Ця родина віддавна мешкала в Пеґфорді, але…

— Вони переїхали в Ярвіл! — втрутилася Бетті.

— Тут їм просто не було де жити, — відрізала Парміндер, намагаючись опанувати своє хвилювання, — ніхто з вас не хотів, щоб розбудовували околиці містечка.

— Вас там не було, перепрошую, — сказала Бетті і її щоки вкрилися рум’янцем. Вона демонстративно відвернулася від Парміндер. — Ви не знаєте нашої історії.

Усі почали говорити одночасно. Зібрання поділилось на кілька групок — кожен доводив своє, і Парміндер нічого не могла зрозуміти. У горлі їй пересохло, вона не наважувалась підняти очі.

— То, може, проголосуємо? — перекричав усіх Говард, і в залі знову запанувала тиша. — Хто за те, щоб довести до відома окружної ради бажання Пеґфорда змінити адміністративні межі й вивести Поля з-під нашої юрисдикції?

Парміндер стисла на колінах кулаки, вп’явшись нігтями в долоні. Всюди довкола неї зашелестіли рукави тих, хто піднімав догори руку.

— Чудово! — вигукнув Говард, і його радісний голос переможною луною відбився від склепіння зали. — Ну, тоді я складу разом із Тоні й Гелен попередній проект заяви, ми розішлемо його всім для ознайомлення, а потім передамо далі. Прекрасно!

Кілька членів ради заплескали в долоні. У Парміндер перед очима все попливло, і вона щосили закліпала. Дивилася в порядок денний і нічого не бачила. Раптом у залі стало так тихо, що Парміндер наважилася підвести голову. Говард так розхвилювався, що мусив видобути свій інгалятор, і більшість членів ради співчутливо за цим спостерігали.

— Ну, гаразд, — прошипів, ховаючи нарешті інгалятор, розчервонілий і вдоволений Говард, — якщо ні в кого немає зауважень, — він зробив секундну паузу, — пункт дев’ятий. «Белчепел». Тут Обрі теж має для нас інформацію.

«Баррі не дозволив би цьому статися. Він би сперечався. Він би розсмішив Джона і схилив би його на наш бік. Краще б він написав про себе, а не про Кристал… Я підвела його».

— Дякую, Говарде, — мовив Обрі, і в Парміндер знову зашуміло у вухах; вона ще сильніше вп’ялася нігтями в долоні. — Як ви знаєте, нам доведеться доволі радикально скоротити фінансування на окружному рівні…

Вона закохалася в мене, і щоразу, коли мене бачила, майже не приховувала цього…

— …і один із тих проектів, на який нам варто звернути особливу увагу, — це наркоклініка «Белчепел», — вів далі Обрі. — Я вирішив виступити з цього приводу, адже, як ви знаєте, будівля належить нашій парафії…

— …а термін оренди завершується, — підхопив Говард.

— Саме так.

— Але ж кому потрібна ця стара будівля? — озвалася з другого кінця столу колишня бухгалтерка, що вже була на пенсії. — Я чула, що вона в жахливому стані.

— О, я впевнений, що ми знайдемо нового орендаря, — спокійно мовив Говард, — але йдеться про інше. Нас цікавить, наскільки клініка взагалі ефективна…

— Це навіть не обговорюється, — урвала його Парміндер. — Місцева рада не може вирішувати, корисна ця клініка чи ні. Ми не фінансуємо її роботу і не несемо за неї відповідальності.

— Але ми — власники будівлі, — відповів Говард, усе ще з посмішкою і нарочито ввічливо, — тому я думаю, що цілком природно обговорювати…

— Якщо ми хочемо розглянути інформацію про діяльність клініки, то тут дуже важливо, на мою думку, отримати збалансовану картину, — мовила Парміндер.

— Я дуже перепрошую, — втрутилася Шерлі, змірявши поглядом Парміндер, — але чи не могли б ви не перебивати голову ради, докторе Джаванда? Страшенно важко вести запис, коли люди перекрикують одне одного. Ой, а це ж тепер я й сама перебиваю, — додала вона посміхнувшись. — Перепрошую.

— Я припускаю, що рада й далі хоче отримувати прибуток з цієї будівлі, — сказала Парміндер, не зважаючи на Шерлі. — А наскільки мені відомо, ще жоден потенційний орендар не стоїть у черзі за нею. Тому мені цікаво, чому ми взагалі розглядаємо питання про припинення оренди клініки?

— А там нікого не лікують, — втрутилася Бетті. — Там просто дають ще більше наркотиків. Я була б щаслива, якби ми її позбулися.

— Нам доведеться зробити деякі непрості рішення на окружному рівні, — сказав Обрі Фаулі. — Уряд планує заощадити понад мільярд на місцевому врядуванні. Ми більше не можемо надавати послуги в попередньому обсязі. Така реальність.

Парміндер просто втрачала терпець, дивлячись, як її колеги з ради поїдають очима Обрі, як впиваються його глибоким басом, як схвально кивають у відповідь на кожне його слово. Вона чудово знала, що дехто з них прозиває її Безнадійдер-Бандою.

— Дослідження показують, що нелегальне вживання наркотиків зростає під час економічних спадів, — сказала Парміндер.

— Це їхній особистий вибір, — заперечила Бетті. — Ніхто ж їх не змушує приймати наркотики.

Вона роззирнулася, шукаючи підтримки. Шерлі усміхнулася до неї.

— Нам іноді доводиться робити дуже важкий вибір, — промовляв Обрі.

— Отже, ви собі спільно з Говардом, — урвала його Парміндер, — вирішили, що можете ось так просто прикрити клініку і викинути її з будівлі на вулицю?

— Можна витрачати гроші на речі набагато достойніші, ніж підтримка купки правопорушників, — сказала бухгалтерка.

— Особисто я урізала б їм усі пільги, — додала Бетті.

— Мене запросили на це засідання, щоб розповісти вам про те, що діється на окружному рівні, — спокійно пояснив Обрі. — Не більше того, докторе Джаванда.

— Гелен, — голосно промовив Говард, показуючи пальцем на ще одного члена ради, яка вже цілу хвилину тримала підняту руку, намагаючись висловити свою думку.

Парміндер не чула нічого, що казала та пані. Вона зовсім забула про купу паперів, що лежали під порядком денним, над якими так ретельно працювала Кей Баден: статистика, приклади успішного виліковування, пояснення переваг метадону над героїном, дослідження, де прораховано фінансові й соціальні витрати, у які обходиться державі