Читати книгу - "Основи кримінально-правової кваліфікації"

злочинця);

- проводиться оцінка шкоди, заподіяної в результаті вчинення діяння, при обставинах, які усувають їх злочинність, тобто, констатується, що заподіяна шкода за загальним правилом становить собою ознаку певного злочину;

- визначається наявність або ж відсутність передбачених законом ознак, характерних для конкретної підстави, яка усуває злочинність діяння;

- результатом оцінки є висновок про те, що поведінка особи була правомірною, або ж, що діяння вчинене при відсутності обставин, які усувають його злочинність;

- здійснюється оцінка діяння, яке заподіяло шкоду, що перевищує допустиму.

В цілому можна зробити висновок, що кваліфікація діяння, вчиненого при обставинах, які усувають його злочинність складається з кримінально-правової оцінки:

1) підстав, наявність яких обумовлює право особи на відповідну поведінку (на заподіяння шкоди);

2) заподіяної шкоди;

3) діяння, яке визнається вчиненим при обставині, що усуває його злочинність

10.2. Кваліфікація діянь, вчинених за наявності окремих видів обставин, передбачених розділом VІІІ Загальної частини КК

Застосування відповідних інститутів Загальної частини кримінального права України передбачає вирішення питань кваліфікації і за нормами Особливої частини. Констатація того, що має місце необхідна оборона, крайня необхідність чи затримання злочинця можлива лише після того, як буде встановлено наявність формальних ознак певного злочину, передбаченого конкретною нормою Особливої частини кримінального законодавства. Для необхідної оборони та затримання злочинця — це ознаки злочинів проти особи — вбивства, заподіяння тілесних ушкоджень, незаконного позбавлення волі. Для крайньої необхідності — крім вказаних наслідків, це також знищення чи пошкодження майна.

Відсутність у скоєному ознак будь-якого злочину, чи малозначність посягання виключає саму постановку питання як про необхідність застосування кримінально-правових заходів, так і про наявність обставин, що усувають злочинність діяння. Саме тому і є підстави виділяти цей етап кваліфікації як окремий.

Важливо відзначити, що дії осіб, які заподіяли шкоду при обставинах, що усувають злочинність діяння, кваліфікуються відповідними працівниками правоохоронних органів. Дії ж, що виступають підставою для необхідної оборони, крайньої необхідності, затримання злочинця, як суспільно небезпечні повинні оцінити самі особи, які правомірно заподіюють шкоду.

[Паше-Озерский Н.Н. Юридическая квалификация действий по задержанию преступника // Ученые записки (Ростовский гос. ун-т). Труды юридического факультета, т. 59. — Ростов-на-Дону, 1957. Вып. 3]

10.3. Кваліфікація діянь, вчинених за наявності обставин, що виключають злочинність, передбачених Особливою частиною КК

Регламентація обставин, що виключають злочинність діяння, в Особливій частині КК

Обставини, що виключають злочинність діяння, передбачені як в Загальній, так і в Особливій частині кримінального законодавства. Причому, в Загальній частині КК встановлені ті із них, які поширюються на всі злочини. Норми ж Особливої частини регламентують обставини, які стосуються звільнення від кримінальної відповідальності лише щодо окремих видів посягань. Причому, такі обставини передбачені тими ж нормами, які встановлюють ознаки злочинів, щодо яких передбачене звільнення від кримінальної відповідальності. Це зроблено в диспозиціях тих же статей чи частин статей, в яких сформульовані ознаки відповідних злочинів, або у окремих частинах статей.

Види обставин, що виключають злочинність, передбачених Особливою частиною КК

Норми Особливою частиною КК, які містять обставини, що виключають злочинність діяння, є, принаймні, двох видів:

1) які вказують на відсутність певних ознак складу злочину. Такі норми “вплетені” в диспозиції забороняючих норм, сформульовані як обмежувальні умови, не виділені в окремі частини статті КК. Вони стосуються конкретизації, своєрідного “нагадування” про інститути Загальної частини КК, при наявності яких діяння не визнається злочином:

- залишення в небезпеці, якщо матір перебувала в обумовленому пологами стані (ч. 2 ст.135 КК);

- самовільне, без нагальної потреби зупинення поїзда (ст. 283 КК)

- здійснене внаслідок крайньої потреби скидання в межах внутрішніх морських і територіальних вод України або у відкритому морі шкідливих речовин і сумішей, що містять такі речовини, інших відходів (ч. 3 ст. 243 КК).

2) виключні — що передбачають незастосування окремих норм щодо певних категорій осіб. Вони в усіх випадках передбачені окремими частинами тих же статей КК, в яких передбачена відповідальність за певні дії:

- використання права притулку (ч. 4 ст. 331 КК);

- відмова давати показання проти себе, членів сім’ї чи близьких родичів (ч. 2 ст. 385 КК);

- приховування злочину близьких осіб (ч. 2 ст. 396 КК);

10.4. Кваліфікація діянь, вчинених за наявності обставин, які усувають злочинність діяння, передбачених Конституцією України, міжнародно-правовими актами та “некримінальними” нормативно-правовими актами України.

Види обставин, що усувають злочинність діяння, передбачені Конституцією України

Конституція України та міжнародно-правові акти прямо не передбачають обставини, які усувають злочинність діяння. Разом із тим, цілий ряд конституційних положень дає підставу тлумачити їх як такі, що виключають злочинність окремих діянь, передбачених Особливою частиною КК.

Таблиця: Конституційні положення, з яких випливає усунення злочинності окремих видів діянь, передбачених Особливою частиною КК

Стаття Конституції України Положення, з врахуванням якого усувається злочинність діяння Стаття КК та передбачене нею діяння, злочинність якого усувається відповідно до положень Конституції Частина 2 ст. 25 Громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий іноземній державі Ст. 331 — перетинання державного кордону громадянином України, який повертається на батьківщину без встановленого документа Частина 2 ст. 26 Іноземцям та особам без громадянства може бути надано притулок у порядку, встановленому законом Ст. 331 — незаконне перетинання державного кордону для використання права притулку Частина 2 ст. 35 У разі, якщо виконання військового обов’язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов’язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою Ст. 335 — ухилення від призову на строкову військову службу Ст. 336 — ухилення від призову за мобілізацією Частина 2 ст. 337 — ухилення від навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів Частина 1 ст. 39 Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, походи, і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування Ст. 293 — участь рядових учасників в групових діях, що призвели до грубого порушення громадського порядку Ст. 293 — участь рядових учасників у масових заворушеннях Частина 1, 2 ст. 42 Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Ст. 203 — заняття підприємницькою діяльність, щодо якої немає заборон,