Читати книгу - "Основи кримінально-правової кваліфікації"

встановлених законом; Підприємницька діяльність депутатів, посадових і службових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування обмежується законом Ст. 203 — заняття підприємницькою діяльністю особам, щодо яких в законі встановлені обмеження Частина 3 ст. 42 Не допускається зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірна обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і меді монополії визначаються законом Ст. 228 — примушування до антиконкурентних узгоджених дій, які прямо не передбачені законом про захист економічної конкуренції Частина 4 ст. 44 Заборона страйку можлива лише на підставі закону Ст. 174 — перешкоджання участі у страйку шляхом інших незаконних дій, якщо їх протиправність прямо не визначена законом Частина 2 ст. 51 Батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття Ст. 164 — злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліменти), за умови досягнення дітьми повноліття Частина 2 ст. 53 Громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону гарантується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах Ст. 161 — ненадання права представникам національних меншин на навчання рідною мовою у приватних закладах освіти Частина 2 ст. 57 Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними Загальне положення — не може визнаватися злочином порушення обов’язків, якщо такі обов’язки належно не доведені до населення Частина 1 ст. 60 Ніхто не зобов’язаний виконувати явно злочинні розпорядження або накази Ст. 402 — відкрита відмова виконати явно злочинний наказ начальника Ст. 403 — невиконання явно злочинного наказу Частина 1 ст. 61 Ніхто не може бути двічі притягнутий до кримінальної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення Ст. 382 — невиконання судового рішення, якщо воно вже було виконане раніше Ст. 389 — ухилення від покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, якщо це покарання вже було виконане раніше Ст. 390 — ухилення від покарання, у виді обмеження волі або у виді позбавлення волі, якщо це покарання вже було виконане раніше Частина 1 ст. 63 Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї або близьких родичів, коло яких визначається законом Ст. 385 КК — відмова свідка давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї або близьких родичів, коло яких визначається законом Частина 1 ст. 67 Кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом Ст. 212 КК — ухилення від сплати платежів, порядок і розмір сплати яких визначений не законом, а іншим актом (зокрема, роз’ясненнями податкових органів) Стаття 71 Вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права Ст. 157 — перешкоджання здійсненню виборчого права, якщо вибори не проводяться відповідно до закону Ст.159 — порушення таємниці голосування під час проведення виборів, не передбачених законом Ст. 74 Не допускається проведення референдуму з питань податків, бюджету та амністії Ст. 160 — порушення законодавства про референдум, якщо він проводиться з питань, заборонених Конституцією 11. Кваліфікація посткримінальної поведінки

Одним із специфічних інститутів кримінального права є норми, які стосуються поведінки особи після вчинення злочину, або як ще її називають — посткримінальної поведінки. На перший погляд видається, що така поведінка не має кримінально-правового значення — адже оцінці підлягає не те, що було після закінчення злочину, а в ході його вчинення. Однак, більш детальний аналіз показує, що це далеко не так. В цілому ряду випадків посткримінальна поведінка сама підлягає кримінально-правовій кваліфікації. Вона тягне для особи, дії якої кваліфікуються як позитивні, так і негативні наслідки.

Чинний КК істотно збільшив (порівняно з КК України 1960 р.) коло випадків, коли посткримінальна поведінка враховується при кваліфікації дій особи, яка вчинила злочин. Досить сказати, що більш ніж вдвічі збільшилося кількість норм, які регламентують звільнення особи від кримінальної відповідальності в зв’язку з позитивною посткримінальною поведінкою. Разом із тим, законодавча регламентація посткримінальної поведінки в КК далеко не завжди досконала, що утруднює застосування відповідних кримінально-правових норм, визначення їх співвідношення з суміжними.

Доводиться констатувати, що в слідчо-прокурорській і судовій практиці питання застосування норм, які регламентують пост кримінальну поведінку, вирішуються неоднозначно, при цьому допускається немало помилок. Роз’яснення ж пленуму Верховного Суду України існують лише щодо окремих питань (зокрема, звільнення від кримінальної відповідальності в зв’язку з позитивною пост кримінальною поведінкою при даванні хабара).

Разом із тим, відповідні положення в теорії кримінального права по суті не висвітлювалися. Принаймні, відсутні монографічні публікації, немає завершених дисертаційних досліджень.

Тому аналіз питань кваліфікації посткримінальної поведінки становить теоретичний і практичний інтерес, хоча пов’язаний з певними труднощами.

11.1. Кваліфікуюче значення поведінки винного після закінчення злочину

Як вже відзначалося, поширеною є думка, згідно з якою поведінка особи після завершення злочину не впливає на кваліфікацію скоєного. Однак, більш детальний аналіз показує, що це правильно лише для окремих видів такої поведінки.

Оцінюючи поведінку особи після закінчення злочину, можна прийти до висновку, що вона може бути різна за своїми правовим значенням:

1) бути індиферентною для кримінального права;

2) характеризувати вчинений раніше злочин — підтверджувати мету, свідчити про мотиви дій винного;

3) вести до “перетворення” простого виду злочину в кваліфікований, простого чи кваліфікованого в особливо кваліфікований;

4) становити собою склад іншого злочину;

5) мати ознаки позитивної посткримінальної поведінки.

Посткримінальна поведінка, яка не враховується при кваліфікації

У більшості випадків, поведінка винного після вчинення злочину ніяк не впливає на правову оцінку діянь особи — вона не враховується при оцінці попередніх дій, і не становить собою самостійного злочину. Так, не впливає на