Читати книжки он-лайн » Фентезі 🐉🧝‍♀️🗡️ » Обурливо гарна, або Ліки Його Високості, Ольга Обська · автор

Читати книгу - "Обурливо гарна, або Ліки Його Високості, Ольга Обська · автор"

120
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 116 117 118 ... 140
Перейти на сторінку:
Розділ 71. Найскладніший пацієнт

Декілька хвилин у кабінеті цілителя стояла тиша. І Тельмару, і Сніжані — їм обом був потрібен час, щоб пережити гострі емоції, що на них наринули. Але вона ні на мить не забувала розмови з королем і своєї обіцянки сьогодні ж оглянути принца. Їй довелося порушити мовчання.

— Цілителю, розкажіть мені про хворобу Твінсена.

Тельмар стрепенувся. Сльози в його очах моментально висохли. Погляд став зосередженим. Професіонал завжди залишається професіоналом.

— Я ретельно зібрав усі згадки про випадки нападу чорної кобри. У тих, хто зазнав отруєння її отрутою, хвороба протікає однаково. Щойно трунок потрапляє на шкіру, людина відчуває сильний шок і непритомніє. Але коли шок минає, настає стабільний безсимптомний період. Протягом кількох місяців, в окремих випадках навіть кількох років, хворий не відчуває нічого незвичайного. Проте з часом неминуче настає загострення. Починаються напади слабкості, лихоманка, жар і хворий помирає.

Отрута з відстроченою дією? Сніжана про таке не чула.

— Я проводив досліди на мишах. Мені вдалося знайти зілля, яке продовжувало безсимптомний період. Але рано чи пізно хвороба таки брала своє.

Тельмар перерахував, які використовував трави та коріння. Звісно, багатьох назв Сніжана не знала. Але вона зрозуміла, що зілля в основному мали загальнозміцнюючу дію. Крім того, Тельмар зауважив, що гарне харчування та підвищена рухливість теж продовжували мишам життя. Ось він і прописав Твінсену посилені заняття спортом і, кажучи земною мовою, високовітамінну дієту.

Це справді допомогло. Безсимптомний період розтягнувся на кілька років. Але, як показали досліди на мишах, хвороба невідворотна. Щойно з'являться перші напади слабкості, далі відлік іде на тижні, в кращому випадку на місяці. І у Твінсена вже помітні перші ознаки загострення.

— А як щодо ментальних прийомів цілительства?

Чомусь Тельмар перерахував поки що лише методи природного лікування.

— Під час безсимптомного періоду я не зміг знайти осередки чорної еоли у Твінсена. Те саме було й у мишей. Зате коли хвороба починає прогресувати, чорної еоли стає дуже багато. Вона не концентрується у якомусь одному місці. Вона всюди. Вона тече разом із кров'ю та лімфою, вона у кожному органі, у кожній частині тіла. Вона розпорошена, і її неможливо вивести назовні жодним відомим мені прийомом.

Сніжана слухала Тельмара, збираючи медичну валізку. Вона проведе ретельний огляд. Постарається глянути на хворобу свіжим поглядом. Можливо, цілитель щось упускає. У неї, звичайно, не буде у розпорядженні апарату УЗД. Доведеться розраховувати лише на власну спостережливість і допотопний метод пальпації.

Поки йшла в крило принца, продумувала, як поводитися з ним. Їй буде непросто. Напевно, він дуже злий на неї після того, як застав їх із Крайданом у її покоях. Можливо, краще було б провести огляд Твінсена в присутності Тельмара. Але Сніжана побоювалася, що принц може почати підозрювати в себе серйозну хворобу, якщо до нього навідається одразу цілий консиліум лікарів.

Підійшовши до дверей його покоїв, вона мало не була збита з ніг Ларіттою, що вискочила зсередини. Щоки південниці палали, вона була така збуджена, що не бачила нічого перед собою. Відчувалося, що їй не хотілося ні з ким говорити, щось пояснювати. Так, Сніжані зараз теж було не до розмов. Вона відступила, даючи дорогу. І Ларітта стрімко пішла.

Сніжана постукала у покої принца.

— Дозвольте увійти, Ваша Високосте?

Недовге мовчання. Потім грізне:

— Заходь.

Твінсен стояв обличчям до вікна і не поспішав розвертатися до гості. Поза напружена — дуже злий.

— Ваша Високосте, я прийшла провести огляд.

— Огляд? — крізь гнів проступило здивування.

Мабуть, у глибині душі він сподівався, що Сніжана прийшла вибачатися за вчорашнє.

— Так, Ваша Високосте. Тельмар призначив мене своєю помічницею. І тепер я мушу виконувати його накази. Він розповів, що вночі у вас був жар, і наказав мені провести огляд.

Твінсен розвернувся до неї. Ох, як він зараз був схожий на батька. Похмурий погляд, насуплені брови.

— Я не потребую огляду. Краще займися пані Ларіттою. Вона явно не в собі. Знаєш, навіщо вона приходила?

— Ні, — Сніжана, хоч її і не запрошували, підійшла до софи і прилаштувала свою валізку на стілець, що стояв поруч. — Будьте ласкаві, Ваша Високосте, зніміть сорочку та ляжте, — Сніжана намагалася надати голосу максимальної суворості та офіційності. Що вона за лікарка, якщо пацієнт її не слухається?

— Ларітта запропонувала мені угоду, — Твінсен відійшов від вікна і попрямував до софи. — Вибрати її своєю нареченою. Вона припустила, що мені буде вигідний такий шлюб, — він на ходу зняв сорочку, — бо вона не заперечуватиме проти мого зв'язку з тобою.

Принц не дійшов до софи, а зупинився поряд із Сніжаною.

— Дивна угода, ти так не вважаєш? Ларітта не проти поділитися з кимось своїм нареченим.

Ох вже ця Ларітта. Сніжана вже чула цю її безглузду ідею. І як тільки їй на думку спало заявитися з цією пропозицією до принца?

— А я б нізащо не став ділити свою жінку з іншим, — принц небезпечно скоротив відстань.

Сніжані довелося трохи відступити і знову крижаним строгим голосом вимовити:

— Ваша Високосте, ляжте, будь ласка, на софу.

Не зрозуміло, чи Сніжанин строгий вигляд подіяв на нього чи щось інше, але він вирішив підкоритися. Розтягнувся на софі, закинувши руки за голову.

— Оглядай, — сказав з багатозначною інтонацією.

Вона підійшла, сіла на край. Насамперед її цікавила печінка. Отрути зазвичай б'ють по ній. Необхідно було промацати, чи не збільшена вона, чи не болюча при пальпації. Якщо хоч найменші ознаки запалення будуть виявлені, потрібно буде призначити гепатопротектори. Сніжана знала, які трави підійдуть для виготовлення корисних ліків.

— Тут не боляче? — вона почала обережно обмацувати правий бік.

Напевно, треба було діяти трохи рішучіше, трохи жорсткіше, трохи відстороненіше. Принц сприйняв дотик як ласку — напружився, варто було їй доторкнутися до нього. Видно було, що не біль змусив Твінсена завмерти — інші відчуття.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 116 117 118 ... 140
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Обурливо гарна, або Ліки Його Високості, Ольга Обська · автор», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Обурливо гарна, або Ліки Його Високості, Ольга Обська · автор"